ОФИЦИАЛЬНЫЙ САЙТ ПОЛИТИЧЕСКОЙ ПАРТИИ
        



Валентин Зубов

председатель партии "Народно-трудовой союз Украины"

доктор социологических наук, профессор




За достоинство каждого и благополучие всех!

Усвідомлення Життя.

Всі люди приходять в фізичний світ для розвитку особистого духу. Суспільству потрібно надати мету життя, яка б відкривала кожній людині потенціал духовного розвитку і була об’єднуючою основою громадського єднання. Дух кожної сучасної людини є наслідком його давньої диференціації свідомістю, найвищою відносно свідомості людини, яка є Абсолютом і яку ми називаємо Богом. З духом Бога нас поєднує особистий дух кожної людини, виразом якого в матеріальному світі є свідомість в певних рисах душі. Краса і неосяжна велич Божого творіння проявлена любов’ю і являє гармонію, яка несе в собі обрії перспективного розвитку. Любов людей, теж, розгортається якостями свідомості душі. Її ми відчуваємо як піклування, допомогу, захист, підтримку, ніжність, відвертість, чуйність, відданість, самопожертву. Любов вміщає і виражає відповідальність, справедливість, чесність, працьовитість. Вона мудра, миролюбна, некорислива, дружня. Але, наведені духовні якості виявляються лише в зародковому стані, вони ще не мають сталої, життєстверджуючої основи в суспільстві. В своєму реальному прояві людина егоїстична, погордлива, жорстока, войовнича, корислива, брехлива, хитра, жадібна, заздрісна, недовірлива, похітлива, владолюбна, самовдоволена, зарозуміла, хвалькувата. Цей перелік далеко невичерпний. Наведені ганебності присутні в нашому особистому і суспільному житті, вони прийнятні в політичній і державній діяльності. Ми, люди, повинні позбутися названих недосконалостей своїх душ, перш за все, розбудовою сприятливої форми організації життя.

Українські парламентарії, приймаючи Конституцію, перед власним народом і всім світом урочисто і офіційно промовили: ми віримо в Бога і усвідомлюємо відповідальність перед Ним: «Верховна Рада України від імені Українського народу – громадян України всіх національностей,…усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями…, приймає цю Конституцію – Основний Закон України». Дане висловлювання означає, що людина в своєму розвитку підійшла до моменту свідомого входження в поле свідомості Бога. Чому депутати, формуючи, обговорюючи і приймаючи Основний Закон України, говорять про свою відповідальність перед Богом? Очевидно, що Господь постає вищою мірою справедливості в оцінці вираження добропорядних прагнень парламентаріїв в побудові суспільного життя. В задумі Творця система розвитку життя має конкретне вираження, в тому числі, і для людини. Це незворотній шлях духовного прогресу. Людям необхідно навчитися творити особисте життя і життя суспільства на якостях, проявлених в побудові життя Богом, відповідно до істинно поставленої мети, яка полягає у духовному розвитку і вдосконаленні. З часу прийняття Конституції України минуло достатньо років, але влада ні на йоту не наблизилось до заявленого розуміння відповідальності перед Богом.

Ми, практично, кожного дня вимовляємо ім’я Бога, не вбачаючи в Його образі найкращого прикладу для організації особистого життя. Виявилося, що державними «мужами» Ім’я Бога було вимовлене всує. І не важливо, що ті думки наведені в передмові, а не в тексті самої Конституції. Головне, що вони свідомо висловлені і поєднують нас з Богом громадською відповідальністю.

Політичні діячі нашої держави!

Ви, що, усвідомлюючи відповідальність перед Богом в прийнятті Конституції, і нехтуючи життям людей в практичній його організації, можете обманути Бога?!

Ви, що, правила вашої політичної гри розповсюдили на Бога?! Тоді, ваші справи невтішні. Ви, вже, ввели суспільство в нове коло страждань, де люди, не маючи роботи, безпорадно гірко відчувають себе в своїх сім’ях, та, по совісті, не хочуть народжувати дітей для життя в злиднях. Приведені слова – це не посоромлення, а наголос до усвідомлення вашої політичної діяльності і відповідальності, в визначенні якої, ви, призвали найвищу духовну силу – Бога, дійсного загальним життям. За останні роки життя в країні лише погіршується. Нині діюча система влади є само руйнівною. Самознищення влади започатковується впровадженням попередньо хибних принципів формування влади, невірно визначеною метою розвитку суспільства і невідповідними методами її реалізації. Під впливом грубих адміністративних сил дані системи організації життя можуть існувати, деякий час, але, згодом, вичерпавши, притаманний їм низький енергетичний потенціал – зникають з історичної арени. Очевидно, що еволюційний прогрес розвитку людського життя в таких системах слабкий. Біда всієї влади, що вона не має знань про істинне призначення людського життя. І сучасна матеріалістична наука, теж, не в змозі допомогти, бо продовжує розповсюджувати глумливу теорію про походження життя від вибуху надмірної сили, та людини - від мавпи. Тут знаходиться корінь всіх проблем. Але накопичений всією історією людства потенціал знань про людину переконує, що істинний зміст життя постає в духовному зростанні, для розвитку якого потрібно вибудовувати відповідну систему його організації.

Нова Конституція повинна обов’язково містити чітко визначену мету життя людини і суспільства. Основні її розділи мають бути такими: людина – сім’я – суспільство – держава. Кожна із визначених категорій є зрозумілою формою вираження сучасного життя, а, також, суб’єктом властивого їй права. Дане право здійснюється на основі відповідних законів, направлених на досягнення визначеної мети життя. Всі засоби і методи розбудови життя людей повинні бути відповідними до високої мети духовного розвитку.

Запропоновані розділи Конституції повинні бути суттєво розкриті для вичерпного розуміння кожною людиною. В єднанні вони створюють модель життя суспільства, найкращим чином сприятливу для гармонійного розвитку кожної особистості.

Чим не відповідна діюча Конституція?
1.Конституція не містить визначення мети життя людей і суспільства в цілому, і, відповідно, права і свободи, не мають цілеспрямованої орієнтації на загальну мету духовного розвитку суспільства.
2.Стаття 15, взагалі, не створює підґрунтя формуванню єдності людей в рамках держави, бо стверджує політичне, економічне, та ідеологічне різноманіття. Воно продукує різну направленість інтересів між державою та різними соціальними групами населення.
3.Стаття 35 Конституції відмежовує церкву і релігійні організації від держави, а стаття 11 проголошує нелогічне сприяння розвитку релігійної самобутності корінних народів і національних меншин на чолі яких і стоїть церква. Церква, не будучи законодавчо відповідальною за виховання людей в державі, не контрольована державою, здійснює це право на свій розсуд, що не сприяє гармонійному розвитку людини.
4.Більшість прав людини по Конституції має декларативний характер. Вони, практично, не здійснені при пануванні приватної власності та відстоюванні державною владою своїх інтересів.
5. Капіталізм, з його жорсткими методами добування хибного людського щастя – надмірних матеріальних прибутків, не піклується про виховання духовної порядності і цілісності людей. Взагалі, потрібно зрозуміти, що на основі приватної власності досягнення всебічного духовного розвитку принципово неможливе, тому, що вона концентрує життєві сили на особисто-егоїстичному, призводить до пригноблення інтересів інших людей, гербує їх життям, що, в кінці кінців, призводить до занепаду життя, що світ й має на сьогоднішній день. Ми впевнено йдемо до цілковитого державного колапсу, коли, влада, задекларувавши усвідомлення відповідальності перед Богом за розбудову загальносуспільного життя, сприятливо будує його, лише, для обмеженої кількості людей, практично, не звертаючи увагу на духовний занепад нації. Все сказане – об’єктивно перед нашими очима.

Не Європа, чи, інша, технологічно розвинута і матеріально забезпечена країна нам дороговказ в розбудові життя, а розуміння Божого задуму його призначення. Доки сучасні світові політики будуть стверджувати конкуренцію між людьми головним чинником досягнення людського прогресу, ми не станемо духовно могутнішими. До часу розуміння істинного призначення життя і відповідних зрушень, ми будемо йти через подальші, ще більш жахливі страждання. В трагічному минулому наш народ пройшов через весь цей жаль. З уроків історії, як і з сучасного життя, потрібно робити вчасні і повчальні висновки.

Михайло Смоляний.
Тел. 0503164647.