1-й (установчий) з’їзд Народно-трудового союзу України - Київ, 4 березня 2006 року. Mатеріали з'їзду (українською та російською мовами).

Перший (установчий) з’їзд Народно-трудового союзу України відбувся у Києві 4 березня 2006 року. В ньому взяли участь 56 представників 20 областей України, Автономної республіки Крим та Києва.

Головою НТСУ обрано Миколу Федоровича Песоцького.

Оргкомітет зі створення партії було створено у жовтні минулого року. У листопаді у всіх регіонах України розпочали діяльність ініціативні групи зі збору підписів на її підтримку. В підсумку було зібрано більше 18 тисяч підписів громадян.

  =======================================================

МАТЕРІАЛИ З'ЇЗДУ   

Доповідь МИКОЛИ ФЕДОРОВИЧА ПЕСОЦЬКОГО „Про організаційну роботу зі створення політичної партії

„Народно-трудовий союз України” та її ідеологічні засади”

_________________________________

Поважне товариство!

Шановні колеги!

Нині – визначний для кожного із нас день. Ми зібралися разом, щоб заявити про створення нової політичної сили: партії „Народно-трудовий союз України”. Попереду велика копітка діяльність із розбудови структур організації, з утвердження в суспільстві наших програмних засад і залучення до лав партії людей, які готові до наполегливої, цілеспрямованої роботи.

Але спочатку дозвольте сказати кілька слів про діяльність оргкомітету, що безпосередньо передувала установчому з’їзду.

У жовтні минулого року сформовано Оргкомітет зі створення політичної партії „Народно-трудовий союз України”, а вже наступного місяця у всіх регіонах України почали функціонувати ініціативні групи зі збору підписів на її підтримку. З листопада 2005 по лютий 2006 року Оргкомітет формував ідеологічні принципи партії, працював над оформленням документів, необхідних для проведення установчого з’їзду та реєстрації в Міністерстві юстиції України, перш за все – Статуту й Програми.

Делегатам з’їзду пропонується також документ концептуального характеру, який ми назвали „Принципи нашої совісті”. Він не має офіційного статусу Програми або ж Статуту, але, на наш погляд, відображає основні положення, яких мають дотримуватися члени НТСУ у своєму житті й повсякденній діяльності не за формальним обов’язком, а за внутрішнім покликом.

Загалом, на думку Оргкомітету, є всі підстави стверджувати, що сьогодні ми пропонуємо з’їзду добре вибудовану демократичну систему партійного управління.

За чотири місяці зібрано пропозиції щодо складу Центрального комітету, Політбюро, Комісії партійного контролю та Секретаріату ЦК НТСУ. Паралельно формувався актив в областях, а після офіційної легалізації партії її чисельність у порівняно короткий термін може скласти, орієнтовно, близько 15 тисяч чоловік.

Оргкомітет вважає, що неабияке значення має й мотивація створення Народно-трудового союзу України. На наш погляд, цілком закономірним є те, що в умовах загального економічного спаду, прогресуючої корупції, низького рівня соціального захисту населення, зростання цін на товари та послуги, загального розчарування у новій владі, падіння рейтингів основних політичних гравців виникли реальні передумови для створення нової політичної партії, у якості якої і виступить Народно-трудовий союз України.

Розробляючи перспективні ідеологічні засади НТСУ, Оргкомітет брав до уваги також, що українське суспільство вкрай втомлене політичними експериментами, економічною нестабільністю, некомпетентністю й непорядністю влади. Людям потрібна стабільність. Саме тому НТСУ, яка проголошує себе лівоцентристською партією, йтиме шляхом еволюційного розвитку суспільства, відкидаючи революційні руйнації.

Розробивши фундаментальні ідеологічні засади, ми також враховували поточний політичний момент. Очевидно, що сьогодні – сприятлива ситуація для створення партії, адже вона з’являється в період виборів до Верховної Ради України. Реально оцінюючи стан справ, можна стверджувати, що представники вже існуючих політичних сил не зможуть в процесі передвиборного марафону уникнути дискредитації. На цьому непривабливому фоні поява нової, незабрудненої партії, що створювалася не „під вибори”, не на догоду певним особам, а для тривалої серйозної роботи, сприйматиметься, безперечно, позитивно. Відсторонення від нинішніх брудних політичних технологій, непричетність до масового виливу компромату буде найкращою характеристикою НТСУ на початку нашого шляху.

Ініціатори створення партії враховували також, що в суспільстві накопичилася „громадянська втома”, пов’язана із наявністю та більш чи менш активною діяльністю в Україні безлічі політичних партій. У зв’язку із цим може бути популярною теза про реальну провідну роль однієї партії, нехай і за наявності багатьох інших. Ми маємо готуватися до місії політичної сили, яка прийде до влади демократичним шляхом і візьме на себе відповідальність за цю владу.

Зрозуміло, що й після нинішніх парламентських виборів триватиме боротьба переможців за розподіл місць у владі. Для суспільства цей процес, вочевидь, не матиме продуктивних наслідків, розчарування виборців посилиться. Отже, вже цього року оформиться потреба у свіжій політичній силі. Тож якщо в інших умовах молодість партії могла б бути недоліком, то за нинішньої політичної ситуації вона стає однією з її суттєвих переваг.

Що стосується найближчих завдань, то нам, передусім, належить визначити й сформувати ті ідеологічні орієнтири, які вказуватимуть нам у подальшому шлях до успіху.

Щоб наша діяльність була ефективною і приносила бажаний результат, вона має базуватися на глибокому вивченні ключових процесів у сучасному українському суспільстві. Його головна особливість, як і будь-якого суспільства перехідного періоду, полягає в існуванні низки принципових протиріч.

У боротьбі за політичне лідерство ми повинні враховувати, перш за все, основне протиріччя – між владою та буржуазією. Воно й обумовлює всю гостроту політичних змагань, бо є їхньою рушійною силою.

Буржуазія активно, навіть запекло бореться за встановлення влади, яка б її обслуговувала й відстоювала її життєво важливі інтереси. І ця нещодавно народжена буржуазія вже оформила і виклала свої інтереси за посередництвом „Нашої України” під час минулих президентських виборів.

Чи можемо ми сказати, що результатом цих виборів, тобто, результатом перемоги „Нашої України”, стали кардинальні, якісні зміни у державному будівництві й суспільно-політичному житті країни? Відповідаючи на це запитання, ми лише констатуємо: місце олігархів із „Кучминого гнізда” посіли олігархи Ющенка. „Помаранчева революція” не лише не вирішила цього корінного протиріччя між владою й буржуазією, а й загострила його. Це, зокрема, пояснюється й тим, що буржуазія не набула статусу консолідованої сили. Сьогодні вона поділена на табори Ющенка, Януковича, Тимошенко, Мороза. У таких умовах кожна із цих сил прагне (і намагатиметься надалі) відстояти свої власні інтереси, у першу чергу – промислово-фінансові.

У цій ситуації нам належить безпомилково знайти власне місце на українському політичному полі, правильно визначити ту стартову позицію, яка невдовзі дозволить партії прийти до переможного результату.

Треба не просто чітко заявити про свої позиції. Відразу необхідно дбати про перспективи: щодня надавати реального змісту існуючим ідеологічним установкам, а в разі потреби й переглядати, оновлювати їх. І не забувати про найголовніше завдання – наближати повсякденну роботу до людей, заради яких і має існувати партія.

Потрібні сміливі, принципові рішення, без яких не можна уявити нашого політичного майбутнього.

І серед цих рішень, на моє глибоке переконання, мають бути ухвали про назву партії та її символіку.

Створення такого „паспорта” – це не формальність і не данина політичній кон’юнктурі. Це один із обов’язкових елементів партійного будівництва, яке має завершитися появою в Україні нової потужної сили – партії „Народно-трудовий союз України”.

Чому саме таку назву пропонує Оргкомітет з’їзду і вважає її цілком виправданою і вмотивованою?

Для того, щоб це пояснити, треба звернутися до більш детального аналізу ідеологічних засад, на які ми повинні спиратися. Тож дозвольте спочатку дати розгорнуті і, на мій погляд, необхідні у цьому випадку пояснення.

Передусім, кожен член партії мусить усвідомити: не можна бути «загальною партією», представляючи інтереси усіх соціальних верств і груп населення. Ми не можемо тішити себе ілюзіями створення «всенародної» партії, тому що ця ідея утопічна. Будь-яка партія класова, виражає інтереси певних верств або груп населення.

Виходячи з класичного уявлення поділу суспільства на класи та соціальні групи, партії виражають, по великому рахунку, інтереси або роботодавців, або людей найманої праці. Ця установка домінує у всіх партіях світу.

Отже, ми повинні представляти справжні інтереси людей найманої праці. Саме з цього і треба виходити, визначаючи нашу політику, розробляючи форми й методи ідеологічної роботи. Вона, поза будь-яким сумнівом, повинна відрізнятися гнучкістю і розмаїттям. Але незмінним має залишатися відстоювання інтересів людей праці – робітників, селян, лікарів, вчителів, наукової інтелігенції, тобто, усіх тих, хто в Україні фактично й складає разом народно-трудовий союз. Якщо не представляти їхні інтереси, втрачається значення соціал-реформістської ідеології як такої, зникає роль партії у соціалізації суспільства. А інші ролі вже розібрали…

Потрібно враховувати той факт, що в нинішніх умовах розмиваються межі соціальних груп, здійснюється активна міграція з однієї в іншу. Кваліфіковані робітники стають підприємцями, представники малого бізнесу поповнюють бізнес середній і великий. Водночас, і ті й інші входять у владу, стаючи урядовцями або депутатами. Фермери вибиваються із середовища незаможних селян і поступово створюють базу для формування середнього класу на селі. Інтелігенція, що найбільш чутливо реагує на зміни в суспільстві, за будь-яких умов залишається його інтелектуальним центром. Але сутність інтересів людей найманої праці не змінюється. Виразниками їхніх позицій можуть бути і ті, хто вже не входить до соціальних груп найманих працівників.

Роблячи ставку на представників найманої праці, які завтра сформують середній клас, і на людей, які його вже сьогодні представляють, ми забезпечимо своє політичне майбутнє.

Визначивши соціальну базу, партія зобов'язана донести до громадян України найважливішу тезу: вона послідовно сповідує принципи еволюційного розвитку і рішуче виступає проти будь-яких революційних потрясінь.

Ми за те, щоб суспільство спільно з державною владою постійно нарощувало соціальні блага для людей праці.

Ідеологія соціалізації економіки та суспільства має в Україні дуже хороші перспективи за умови, якщо ми засвоїмо цю ідеологію і насправді представлятимемо інтереси людей праці. Це теоретичне положення підтверджується об'єктивними процесами, що відбуваються сьогодні і реально відображаються у наступному.

Наше суспільство, на жаль, дотепер залишається бідним. А це означає, що у сучасній Україні немає того ґрунту, на якому може успішно розвиватися ліберальна ідеологія.

Тільки найперші паростки дає християнсько-демократична ідеологія, яка ніколи не була в Україні сильною.

Націонал-демократична ідея, яка пережила свій ренесанс на початку 90-х років, на хвилі отримання Україною державної незалежності, явно йде на спад. Цього не заперечують і самі націонал-демократи, закликаючи вдихнути у свою ідеологію нове життя. Другим ренесансом націонал-демократів стало утворення «Нашої України» під знаком об’єднаних сил національної буржуазії. Однак невміле керування державними інститутами та економікою країни призвело до банкрутства представників націонал-демократів із середовища „нашоукраїнців”, а отже – завдало нищівного удару й по самій націонал-демократичній ідеології.

Позбавлена реальних перспектив і ортодоксальна марксистсько-ленінська ідеологія, яка була свого часу невід'ємною частиною радянської державної машини, інструментом придушення будь-яких проявів політичної свободи.

Все це дає підстави стверджувати, що ми мали і поки що маємо унікальну нагоду для переконливої перемоги в українському суспільстві саме ідей соціальної спрямованості. Сприятливість ситуації у тому, що ці ідеї готові сприймати люди найманої праці, в яких ми бачимо свою головну соціальну базу. Дуже важливо, що це одночасно і головна високопродуктивна сила України.

Ми маємо хороші перспективи ще й тому, що свого часу соціальні ідеї на українському ґрунті вже давали багаті плоди, найповніше відображаючи менталітет наших співвітчизників. Це пояснюється тим, що громадській думці завжди була близька така модель розвитку, де політичні та економічні свободи поєднувались із захистом інтересів малозабезпечених верств населення.

Ми можемо демократичним, еволюційним шляхом перетворити соціальні цінності людей праці на пануючу суспільну ідеологію.

Відчуваючи себе частиною лівоцентристського руху, ми повинні йти далі і взяти на себе завдання об'єднання лівих та лівоцентристських сил під своїм прапором. Це дозволило б нарощувати можливості партії, підсилювати в ній самій лівоцентристські тенденції.

Залишаючись реалістами, ми не можемо претендувати на те, що до нас прийдуть усі ліві. Та цього і не треба прагнути. Проте однією з наших цілей повинна стати консолідація тієї частини політичних сил, які представлені різними організаціями, але, по суті, сповідують соціальну ідеологію, відображають інтереси людей найманої праці.

Ми повинні долучитися до серйозної роботи із налагодження контактів з комуністами, соціалістами, а також есдеками різних соціал-демократичних партій. Необхідно реально освоювати лівий рух навколо нас, вести роботу серед рядових членів лівих партій із залучення до наших лав.

Безперечно, що основою будь-яких суспільно-політичних трансформацій була і залишається економіка.

Наша ідеологія в економічній сфері базується на традиціях європейської політичної культури. Це – соціалізація економіки. У таке широке поняття вкладається багато що.

Перш за все, ми повинні сприяти розвитку тих інститутів, які забезпечують ринкові перетворення і формують на основі приватної економіки стійкі соціальні гарантії.

Це удосконалення відповідної законодавчої бази, створення незалежної судової влади, виведення економіки з тіні, підвищення ефективності управління державною власністю, оновлення податкової політики.

Найближчим часом дуже важливо реально ліквідувати адміністративне свавілля в економіці.

Партія повинна виступати за прискорення приватизаційних процесів, вбачаючи в цьому одну із основних умов піднесення національної економіки. Очевидно, що сьогодні більшість державних підприємств вичерпала свої можливості розвитку. Підтвердженням тому служить їх так звана тінізація і хронічна збитковість. Як наслідок – недовіра інвесторів, відсутність серйозних капіталовкладень, а отже, і перспектив зростання.

Принципово, що при цьому не повинна здійснюватися приватизація підприємств, які працюють успішно.

У сфері нашої уваги має залишатися реформування системи корпоративного управління. Це тим більш важливо, що на корпоративний сектор економіки припадає майже 75 відсотків ВВП. Практика свідчить, що саме ця сфера особливо гостро потребує соціалізації. Діяльність акціонерних товариств непрозора. Практично не захищені права дрібних акціонерів, яких не тільки не допускають до реального управління підприємствами, але й відверто обдурюють, ігноруючи їхні інтереси. При цьому йдеться про третину населення України – 17 мільйонів громадян, які володіють акціями. Це і є ті люди, захищаючи яких ми зміцнимо авторитет партії.

Величезне поле діяльності у сфері розвитку малого підприємництва. Світова практика свідчить, що саме з малого бізнесу постає середній клас, який становить основу багатого, процвітаючого суспільства. І якщо ми однією із цілей ставимо сприяння формуванню середнього класу, то не можемо миритися з нинішнім низьким рівнем розвитку малого бізнесу.

Підприємець потребує захисту від свавілля урядовців, які не згідно із законом, а на свій розсуд вирішують його долю.

Ми повинні вимагати соціальних гарантій, зафіксованих в контракті між найманим працівником і підприємством. При цьому соціальні стандарти у такому контракті повинні затверджуватися рішенням уряду. Це – одна з основоположних норм соціалізованої економіки.

Ми повинні вимагати від Верховної Ради ухвалення законів, які чітко регламентують умови праці та її оплати, визначають порядок відрахувань до пенсійного та соціальних фондів.

Ми маємо висувати вимогу погодинної фіксованої оплати для усіх представників найманої праці. Ця новація дозволить нам завоювати суспільний авторитет.

Соціалізація економіки, за яку ми повинні виступати – це і удосконалення державної системи соціального захисту, і безкоштовна загальнодоступна освіта та медичне обслуговування, і гідне, справедливе пенсійне забезпечення.

Нам потрібно брати безпосередню участь у розробці та реалізації загальнодержавних соціальних програм. Однією із них може стати програма впровадження страхової медицини. У життєво важливій сфері охорони здоров'я надто багато недоліків. Нехай їх усунення буде і нашою конкретною справою. При цьому ми не повинні обмежуватися загальними деклараціями. Нам слід запропонувати реальну схему.

Забезпечувати фінансування страхової медицини мають державний бюджет, муніципальна влада, підприємства та, у доступних межах – працездатні громадяни. Це дасть змогу використовувати страхові кошти тоді, коли люди (у тому числі й ті, які не мають власних доходів) звертатимуться по медичну допомогу. Безперечно, значно поліпшиться якість медичних послуг.

Результатом створення соціально орієнтованої економіки стане зростання добробуту. Суть такої економіки – у поєднанні повноцінного ринку з сильною соціальною політикою і дієвим державним регулюванням.

Соціалізована економіка, що є нашою метою, надасть широку свободу в економічній сфері кожній людині. При цьому вкрай важливо, що збільшені доходи будуть загальнокорисними, а люди, які не здатні забезпечити себе самотужки, стануть соціально захищеними.

Для досягнення цих цілей нам належить ініціювати реформи і брати найактивнішу участь в їх реалізації. Нас повинен надихати приклад багатих європейських країн. Ці держави знаходяться в числі світових лідерів, а народи мають високий рівень життя.

Ми погоджуємося з тим, що за часів незалежної України в суспільстві відбулися певні позитивні зміни. Люди стають реальними власниками землі, зменшується податковий тиск. У Верховній Раді розглядається багато соціально орієнтованих законопроектів. Це свідчить про підсилення ролі соціал-реформізму як однієї з провідних ідеологічних течій нашої країни.

Наша мета – сприяти розвиненню позитивних тенденцій, а в підсумку – побудові суспільства, в якому буде менше примушення, а більше творчості, свободи, ініціативи, поваги до прав і свобод особи. Тобто, менше держави і більше соціалізму.

Необхідно переконати людей, що наша партія забезпечить створення в Україні не тільки соціалізованої економіки, але й соціалізованого суспільства. Так само, як і в тих країнах Заходу, де традиційно домінує соціал-реформістська ідеологія. Нам обов'язково треба приходити до таких самих європейських стандартів у своїй повсякденній роботі. Але за однієї незмінної умови: не забуваючи про самоідентичність, зберігаючи національну культуру й шанобливо ставлячись до культур інших народів.

Переконаний, що діяльність партії неможливо також уявити без цілеспрямованої, щоденної роботи із захисту прав людини. У цій сфері потрібні не декларації, а тверді гарантії. Партія має використовувати усі доступні законні заходи, аби наблизити той час, коли громадяни України, незалежно від їхнього соціального статусу, будуть захищені від переслідувань за політичними мотивами, від свавілля силових органів, які сьогодні використовують практику тиску на невгодних, безпідставно порушуючи карні справи і утримуючи невинних людей у тюрмах. Ми маємо зробити все можливе, в тому числі і в союзі із вітчизняними й зарубіжними правозахисними організаціями, аби припинити масові порушення прав людини. І тут в особі нашої партії громадяни мають бачити свого надійного й послідового захисника.

Шановні друзі!

Визначаючи ідеологічні засади Народно-трудового союзу України, ми повинні усвідомити: якщо у ХХ столітті результат у політиці досягався в жорстокій класовій боротьбі, то у столітті ХХІ-му – і ситуація інша, й люди інші. Політична сила досягне необхідних результатів тільки служінням своєму народу. Вигравати будуть ті партії, які візьмуть це положення за основу, зроблять його моральною нормою, тобто – сприймуть всією душею.

Говорячи про основні напрями ідеологічної роботи, не можу не зупинитися на одному із найважливіших аспектів – національному.

Від того, яку етнополітику ми проголосимо і будемо реалізовувати в своїй діяльності, багато в чому залежатиме ставлення до нашої партії в різних регіонах України, а отже – і наше майбутнє.

Ми повинні враховувати, що Україна внаслідок особливостей історичного розвитку фактично ділиться на низку окремих територій. Цей чинник ускладнює створення масової загальноукраїнської партії, рівномірно представленої у всіх регіонах країни.

Цілком закономірно, що у Західній і Центральній Україні більшим попитом користується націонал-демократія, на Півдні і Сході традиційно лідирують комуністи, а зараз – ще й Партія регіонів. Є й партії з явно вираженим вузько територіальним впливом.

Безумовно, зараз важко уявити, що Західна Україна раптом стане прихильно сприймати комуністичні ідеї, а Східна – негайно вишикується під прапорами націонал-демократів.

На що ж у такій ситуації ми можемо претендувати і розраховувати?

На мій погляд, ми можемо запропонувати ідеологію, найбільш прийнятну для України. Це ідеологія національного миру, глибокої поваги до традицій і культури всіх народів, підкріплена гарантіями економічної свободи та соціальним захистом незаможних верств населення.

Ми повинні уважно вивчити вже апробований в Європі досвід, врахувати практику західної демократії і шукати у себе ті об'єднуючі чинники, які дозволяють знаходити спільну мову представникам різних етносів.

Відомо, що в країнах з міцною національною основою головна ставка робиться на розвиток національної самосвідомості. Там же, де національний патріотизм не домінує, утверджується почуття територіального патріотизму. У зв'язку з цим пропоную нашій партії формулу: на рівні держави – одна мова, на рівні регіону – дві мови.

Приклади розумної національної політики демонструють Австрія, Фінляндія, Німеччина, Великобританія, Канада та інші країни. Вважаю, що в Україні ми забезпечимо собі твердий статус, якщо будемо послідовно дотримуватися принципу гармонійного поєднання національного і територіального патріотизму.

Названі проблеми змушують говорити ще про один важливий аспект нашої діяльності. Партія повинна твердо визначитися щодо адміністративно-територіального устрою держави. Сьогодні ми маємо рішуче заявити: Народно-трудовий союз України, виступаючи за вдосконалення схем стосунків між регіонами та центром, водночас непохитно стоїть на принциповій позиції – Україна має залишатися унітарною державою, як це й визначено Конституцією. Принципи федералізму, зважаючи на нашу історію й нинішні реалії, не для сучасної України. Федералізм – це подарунок тим радикальним політичним силам за кордоном, які до цього часу вважають частину українських земель своїми територіями. Це також послуга тим, хто неправедними шляхами нажив великі капітали і мріє тепер безперешкодно князювати в регіонах.

Партія сповідує один принцип: нам необхідна економічно потужна, територіально неподільна соборна Україна з демократичним суспільним устроєм, сильною шанованою центральною владою і широкими можливостями для ефективного регіонального розвитку. Ми не маємо найменшого права ставити під загрозу одне із основних наших надбань – територіальну цілісність, зміцнену громадянським миром і суспільною злагодою.

Заявляючи про свій курс у внутрішній політиці, ми повинні визначитися й щодо тих принципів, які партія підтримуватиме у політиці зовнішній.

Ми маємо стати прихильниками політики, дружньої до сусідів України. При цьому треба усвідомлювати (і доносити це усвідомлення до людей), що наші економічні можливості зростатимуть, коли Україна матиме членство в ЄЕП і продуктивно працюватиме в складі СНД.

Вимагати від Верховної Ради та уряду встановлення союзних відносин між Україною, Росією, Білоруссю та Казахстаном – таким має бути одне із наших основних завдань. Водночас ми повинні заявляти про неприйняття ідеї вступу до НАТО, про зважений і реалістичний підхід, коли йдеться про статус регіонального лідера України та про її вступ до ЄС.

Переконаний, що партія повинна також негайно і чітко оголосити про свої позиції у сфері духовній. Кожна країна має традиційну, історичну релігію. В Україні це – православ'я. Проголошуючи і забезпечуючи свободу совісті, з повагою ставлячись до усіх канонічних церков будь-якої релігії, ми повинні, на мій погляд, визнати для України базовою Православну церкву, не втручаючись в її внутрішні справи.

Народ, який свого часу був примусово обернений в атеїзм, має пригадати слова Святого Писання: «По Вірі вашій буде вам». По Вірі в Бога, а, отже, в добро і справедливість, буде нашому народові.

Православна Церква по праву виконує авторитетну роль духовного пастиря, тому що вона історично довела свою місію, об'єднуючи український народ і велику частину слов'янського світу.

Вважаю, нам необхідно виробити політику взаємодії і співпраці з канонічною Українською Православною церквою. Зближення з УПЦ значно розширить наші можливості як творчої сили, що ратує за духовне відродження України, відстоює ідеали гуманізму та справедливості. Разом із тим, партія не повинна ігнорувати можливість співпраці з греко- та римо-католиками.

Шановні друзі!

Ми всі звикли до твердження, що майбутнє політичної організації забезпечує молода зміна. Партійні лави не поповняться самі собою, як би привабливо не виглядала наша політична платформа. Партія повинна збагатитися новими ресурсами, перш за все, за рахунок своїх молодіжних організацій. Тому слід створити молодіжну організацію, яка б співпрацювала з партією, стала провідником ідей партії серед молоді.

Не будемо забувати, що в Україні піднімаються на ноги молоді люди, не обтяжені ідеологічними забобонами радянського періоду. Вони хочуть вчитися, одержати престижну спеціальність, добре заробляти, повною мірою користуватися своїми громадянськими правами, знайомитися зі світом, вільно перетинаючи кордони. І в наших силах переконати їх у тому, що вони зможуть швидше досягти поставлених перед собою цілей, працюючи в одній команді з нами.

Наше завдання, безперечно, полягає не лише в обіцянні всіляких благ. Передусім, ми маємо навчити молодь бути конкурентоспроможною на ринку праці. Впевнений, що саме це приверне до нас багатьох нових молодих прихильників.

Шановне товариство!

Сказане вище ставить перед нами завдання крок за кроком створювати систему в партійній роботі.

Кожна парторганізація повинна мати свою конкретну справу. Це може бути розвиток дрібного і середнього підприємництва, шефство над дитячим футболом, самодіяльними творчими спілками, допомога ветеранським організаціям і багато іншого.

Нам слід активно вести роботу зі створення парторганізацій, намагаючись залучити до своїх лав людей, авторитетних серед місцевого населення. Діяльність цих осередків повинна розповсюджуватися на територію виборчого округу. Саме ці партосередки зможуть публічно і технологічно впливати на виборчі кампанії, забезпечувати контроль за виборами.

Вкрай необхідно досягти професіоналізму у партійній діяльності. Частково – це штатна робота кадрів. Але це лише один штрих. Професіоналізм – не робота за зарплату. Це, перш за все, така система діяльності, коли кожен партієць, в першу чергу – активіст, глибоко вникає у суть проблеми, сміливо втручається в розвиток подій, залучаючи до цього інших. Професіонально організований партосередок – той, який конкретно ставить завдання, конкретними справами бореться за його вирішення і досягнення конкретних результатів.

Нинішня ситуація особливо гостро актуалізує проблему кадрів. Якщо ми прагнемо до влади, то сьогоднішня складність з підбором партійних кадрів завтра може обернутися проблемою кадрів державних.

Нам треба серйозно підійти до укомплектування кадрами районної і міської партійної ланок. У зв'язку з цим вже найближчим часом слід зайнятися добором керівників партійних організацій та підготовкою дієвого резерву на цю категорію партактиву.

Надзвичайно важливо визначити форми нашої діяльності у позапартійному середовищі. Я маю на увазі інститут співчуваючих. Ми повинні вийти за рамки суто політичних проблем і очолити боротьбу за повсякденні інтереси людей. Будь-яке питання, яке турбує громадян, повинне стати партійною справою.

Саме з таких позицій необхідно діяти і зараз, і тоді, коли члени партії стануть нашими представникам в органах місцевого самоврядування. А я глибоко переконаний, що саме так і буде.

Потрібно з першого дня налагоджувати активне співробітництво з педагогічними колективами і лікувальними установами. Треба дійти в широкій масі до конкретного вчителя, викладача вузу або коледжу, розібратися в їхніх проблемах і надати посильну допомогу. Необхідно вести активний діалог з лікарями і всім медперсоналом про переваги страхової медицини, способи збереження конституційних прав людей на безкоштовне лікування. Поки що системно цього ніхто не робить, тож у нас є великі можливості для докладання своїх зусиль у названій сфері.

Вчителів і лікарів слід активно залучати до політичного процесу, брати участь у вирішенні складних питань і тим самим заручатися їх підтримкою.

Новий стан селянства, інший його статус щодо землі теж ставлять на порядок денний немало невирішених проблем: форми господарювання, захист індивідуальних і корпоративних прав, ціни і кредити, кооперація і спеціалізація тощо.

Нам необхідно тримати міцний зв'язок і з робітничим класом, який, здебільшого, хоче мати 8-годинний робочий день, гарантії оплати праці, у тому числі й погодинної, надійний соціальний захист, особливо на приватних та акціонерних підприємствах. Саме з цих міркувань до складу партійних комітетів необхідно вводити представників робітничого класу і фермерства.

Окремо хочу сказати про стосунки з профспілками. Підкреслю, що це напрямок виключно перспективний і сам по собі, і з урахуванням ситуації у профспілковому середовищі.

Давно відомо, що деякі профспілкові лідери через їхню «пригодованість» фактично відмовилися захищати інтереси людей праці. Це функція соціальна, і в цьому значенні профспілки будуть опорою нашої партії, оскільки стратегічні цілі, середовище і предмет діяльності – люди найманої праці – у нас співпадають.

Виходячи з цього, необхідно встановити партнерські відносини з профспілками, переносити їх на рівень міст, районів і підприємств, вступати в союзницькі контакти заради відстоювання інтересів трудящих.

Говорячи про роботу у позапартійній сфері, слід сказати і про таку її складову, як широке використання малих форм об'єднань людей по інтересах. Йдеться про створення навколо парторганізацій різних формувань за культурними, спортивними, віковими, професійними та іншими принципами.

Слід послідовно створювати мережу таких організацій, залучати до їхнього складу безпартійних. Але ядро подібного роду об'єднань повинне бути партійним. Ці структури організаційно незалежні від партосередків, але завдяки співпраці ми встановимо інформаційний і персональний зв'язок з людьми, які не є членами партії.

Окремо варто сказати про участь парторганізацій у формуванні та діяльності органів самоорганізації населення. Для міських і районних в місті парторганізацій – це конкретна і благодатна робота. Йдеться фактично про виховання самосвідомості громадян в принципово інших умовах.

Що для цього потрібно? Підібрати небайдужих людей, навчити, забезпечити їх обрання, знайти способи співпраці на нижньому, а далі – на найвищому рівні – з ветеранськими товариствами, організаціями інвалідів, патронажною службою, експлуатаційними та іншими підприємствами і працювати.

Власне, сама робота, причому результативна, і буде агітацією. Це теж елемент професіоналізму. Ми повинні довести, що на зміну, скажімо, ЖЕКам чи іншим конторам, що обюрократилися, приходять нові структури, здатні вельми успішно вирішувати поставлені завдання.

Все це має сформувати у свідомості виборців чіткий і зрозумілий образ партії. От чому надзвичайно важливо усі зусилля партійного активу зосередити на тому, щоб донести до виборців головне: ми – партія, яка відстоює інтереси людей найманої праці.

Повсякденною формою ідеологічної роботи повинна стати загальнонаціональна партійна газета. Заснувати її – наш обов’язок. А почнемо найближчим часом зі створення партійного інтернет-видання.

Дійсність вимагає й модернізації рекламної діяльності парторганізацій. Тут слід використовувати такі елементи, як розміщення емблеми партії на маршрутних таксі і автобусах, установка зовнішньої реклами соціальної спрямованості, участь членів партії в масових заходах з використанням партійної атрибутики.

Особливу увагу хочу звернути на деякі аспекти ідеологічної роботи, пов'язані з формуванням і використанням партійної символіки та термінології. За певних умов вирішальне значення у формуванні політичних симпатій чи антипатій можуть мати символи. Вони так само варті найпильнішої суспільної уваги, як і основоположні світоглядні принципи.

Партійна символіка має легко упізнаватися і запам'ятовуватися громадянами. Досить часто саме від позитивного сприйняття символів люди йдуть далі – до прихильного сприйняття ідей партії.

Це – одна із особливостей політичної масової свідомості. В Україні, як і у будь-якій іншій країні світу, залишається сильною влада символів і понять. У виборі політичних уподобань величезне значення може мати не глибинний внутрішній зміст проголошуваних позицій і гасел, а їхнє зовнішнє виявлення, тобто графічні ознаки, певні атрибути.

Скажімо, визначаючи свої політичні симпатії та антипатії напередодні виборів, громадяни здебільшого звертають увагу не на досить складний зміст політичних та економічних програм, а на речі більш конкретні і збагненні: символіку, мову, чітко сформульовану позицію політиків.

Ніхто не буде заперечувати, що велике значення у функціонуванні будь-якої політичної партії відіграє її символіка – гімн, гасло, прапор, емблема, а також повна та скорочена назви організації.

І тут я знову хочу повернутися до проблеми назви партії. Говорю саме «до проблеми», бо, на мій погляд, вона реально існує.

Якщо коротко, назва має найбільш повно відображати ідеологію політичної партії, її глибинну сутність.

Коли ми говоримо про суспільне благо, про служіння своєму народу і про захист представників найманої праці як про свій пріоритет, то чи можна знайти назву більш точну, ніж політична партія „Народно-трудовий союз України”? Вона повністю відповідала б змісту нашої роботи і була б зрозуміла кожному.

Такого ж принципу ми повинні додержуватися, коли йдеться про символіку. Нам на першому етапі роботи партії, вже найближчим часом, не зволікаючи, необхідно розробити прапор та емблему НТСУ. До цього завдання треба підійти з усією відповідальністю, щоб не зробити жодної помилки. Адже символіка має бути зрозумілою, доступною, переконливою. Її ми обираємо назавжди.

Шановні колеги!

Створюючи політичну партію „Народно-трудовий союз України”, ми затверджуємо її основні ідеологічні засади, приймаємо Статут і Програму.

Вже від сьогоднішнього дня кожен із нас починає працювати заради реалізації програмних завдань партії. І обов’язковим інструментом у цій справі має бути постійна й ефективна участь Народно-трудового союзу України у виборах до органів місцевого самоврядування, парламенту, а також участь у президентських виборах. Таку мету ми маємо ставити перед собою вже сьогодні і наполегливо йти до неї, адже наша присутність у владних структурах усіх рівнів стане найкращим засобом втілення в життя накреслених планів.

Не сумніваюся, що разом ми досягнемо успіху. Нам потрібно головне – щоб у нашу правоту повірили співвітчизники. Я знаю, що так і буде. Адже ми закликаємо їх не до руйнування, а до творчої свідомої праці, яка приносила б моральне задоволення, гідну матеріальну винагороду і відчуття господаря своєї долі й своєї сильної, вільної держави з гордим ім’ям – Україна!

Дякую за увагу.

  =====================================================

 

Співдоповідь члена Оргкомітету зі створення політичної партії „Народно-трудовий союз України” СВІТЛАНИ МИКОЛАЇВНИ СВЕРДЛІКОВОЇ

„Про статутні принципи НТСУ”

_________________________________

Шановні друзі!

На установчому з’їзді нам належить, окрім інших організаційних справ, обговорити й прийняти головний партійний документ – Статут політичної партії „Народно-трудовий союз України”.

Готуючись до нашого першого форуму, Організаційний комітет розглядав кілька варіантів Статуту НТСУ. Не завжди і не відразу досягалася згода, надходили й прямо протилежні пропозиції, розгорталися дискусії. У підсумку з’явилася редакція Статуту, запропонована з’їздові.

Розробляючи Статут, Оргкомітет брав до уваги, що, по-перше, цей документ мав містити сучасні загальноприйняті демократичні норми. По-друге, водночас встановлювати такі правила внутріпартійної діяльності, які б передбачали існування міцної управлінської вертикалі, жорсткої виконавчої дисципліни на усіх рівнях – від найменшої первинної організації до Політбюро.

Що стосується демократичних норм, то вони полягають у наступному. Усі члени партії мають рівні права й можливості. У розробці політики НТСУ беруть участь усі парторганізації, кожен партієць. Статут також надає широкі права місцевим організаціям у вирішенні питань внутрішнього життя і діяльності, передбачаючи, що це відбуватиметься в межах статутних та програмних документів і рішень керівних органів партії. Утверджується норма про виборність, періодичну змінюваність та звітність партійних органів і їхніх керівників перед членами партії. НТСУ поважає думку меншості у партії, діє відкрито й колегіально у прийнятті рішень. В разі ж, якщо такі рішення вже прийняті, за їх виконання кожен несе персональну відповідальність незалежно від посади в організації. Усі партійні осередки також можуть звертатися до вищих партійних інстанцій, апелюючи будь-які рішення. Разом із тим, виконання цих рішень не припиняється доти, доки апеляції розглядаються.

Таким чином, надаючи широкі можливості кожній організації, кожному партійцеві, Статут утверджує міцну дисципліну. Це і є справжня демократія, за якої ніхто не може діяти на шкоду партії.

Вищими керівними органами НТСУ визнаються загальні збори, конференція, з`їзд. Вони визначають кількісний склад, порядок обрання й обирають свої керівні органи: бюро, комітет, Центральний комітет, Політичне бюро Центрального Комітету, Голову партії та Комісію партійного контролю.

Детально не зупиняючись на положеннях про членство в НТСУ та про організаційний устрій партії, зазначу лише, що комітети організацій більш високого рівня мають право скасувати рішення парторганізацій нижчого рівня, якщо такі рішення суперечать Статуту та програмним документам, рішенням керівних органів. Якщо, зокрема, керівництво міської або районної парторганізацій припуститься таких грубих порушень, обласна або прирівняні до неї парторганізації, за наявності відповідних висновків контрольно-ревізійної комісії, можуть своїм рішенням примусово розпустити відповідний комітет.

Окрім того, Центральний комітет партії, дотримуючись положень Статуту, має право примусово розпустити будь-який керівний орган партії нижчого рівня. Зрозуміло, для цього мають бути серйозні підстави, обумовлені Статутом, а також офіційно оформлені висновки.

Ці норми передбачені аж ніяк не для задоволення амбіцій представників вищого ешелону НТСУ. Пропонуючи з’їзду такий порядок підпорядкування, Оргкомітет виходив із практики роботи тих українських партій, політичне життя яких обірвалося через внутрішні чвари й протистояння місцевих організацій з керівними. Народно-трудовий союз України створюється як партія, яка повинна мати велике майбутнє. Саме тому жорстка виконавча дисципліна, що передбачає беззаперечне виконання ухвалених рішень після їх вільного обговорення, – це одна із запропонованих норм партійного життя НТСУ.

Дозвольте також сказати кілька слів про центральні органи НТСУ. Як вже зазначалося, керівними органами партії є з`їзд, конференція, Центральний комітет та Політбюро Центрального комітету НТСУ. З’їзд обирає ЦК та Політбюро ЦК, Голову партії, секретарів ЦК, Комісію партійного контролю та її Голову. Він же заслуховує звіти ЦК, Політбюро ЦК та КПК й приймає з цього приводу відповідні рішення.

Детально про функції керівних органів партії, зокрема, про обов’язки й повноваження Голови партії, ви можете дізнатися безпосередньо із тексту запропонованого проекту. Хочу лише сказати, що, на думку Оргкомітету, саме така вертикаль дозволить ефективно організовувати й скеровувати роботу НТСУ, забезпечуючи порядок і, водночас, гарантуючи широкий простір для ініціативи усіх парторганізацій та членів партії.

Важливою складовою діяльності партії є співробітництво НТСУ з органами влади, громадськими організаціями та об`єднаннями. Саме тому Оргкомітет присвятив цьому окремий розділ Статуту. Чим більше можливостей партія використає у взаємодії із названими структурами, чим більше матиме надійних союзників, чим рішучіше заявлятиме про свою позицію щодо курсу існуючого керівництва країни, тим ближче вона підійде до реалізації своїх програмних цілей – здобуття влади заради ефективного захисту прав людей найманої праці.

Шановні друзі!

Статут НТСУ регламентує не тільки повсякденну роботу парторганізацій, а й передбачає проведення загальнопартійних обговорень та дискусій. Було б добре, якби кожен член партії сприйняв це не як заклик до розмов, а як стимул до активної політичної творчості, яка починається вже зараз, у цій залі.

Сьогодні від імені Оргкомітету запрошую вас до обговорення Статуту і його затвердження й прийняття.

Дякую за увагу.

================================================= 

 

Співдоповідь члена Оргкомітету   зі створення політичної партії „Народно-трудовий союз України” СЕРГІЯ ЄВГЕНОВИЧА ШТАНЬКА

„Про основні положення Програми НТСУ”

_________________________

Шановне товариство!

Кожен учасник нашого установчого з’їзду має пакет основних документів, серед яких – проект Програми політичної партії „Народно-трудовий союз України”.

Гадаю, немає потреби вдаватися до надто детального аналізу її положень, адже про головні програмні напрямки діяльності НТСУ докладно розповів у своїй змістовній доповіді Голова Оргкомітету зі створення партії Микола Федорович Песоцький. До того ж, будь-хто з присутніх має змогу ознайомитися з текстом запропонованого проекту Програми і зробити свої власні висновки.

Максимально стисло скажу про те, що кожен із пунктів Програми формувався не лише з огляду на поточний політичний момент і нинішні соціально-економічні показники в державі, а й, найголовніше, з думкою про наші найближчі й віддалені перспективи.

Окрім того, Організаційний комітет запропонував саме таку концепцію Програми і саме таку її структуру, попередньо ретельно вивчивши низку вже існуючих програм політичних партій, які діють в Україні і з якими нам доведеться упродовж тривалого часу співробітничати, співіснувати або ж конкурувати.

На наш погляд, головна відмінність Програми НТСУ від решти існуючих – з одного боку, в її універсальності, а з іншого – у максимальній конкретиці. У цьому ви можете пересвідчитися, звернувшись до проекту. Переваги нашої Програми в тому, що це справді реальний план дій, а не розгорнуте теоретичне дослідженням із проблем сучасного політичного будівництва, що притаманне, зокрема, багатьом аналогічним документам інших партій.

Розробляючи програму дій, оргкомітет виходив, передусім, із двох принципових положень. Перше – кому має служити НТСУ. І друге – на які ідеї при цьому має спиратися.

Отже, головними концептуальними положеннями партії є те, що вона відображає й відстоює інтереси людей найманої праці, використовуючи визнану у всьому світі і, безперечно, прогресивну соціал-демократичну ідеологію. Саме цим мотивується внутрішнє наповнення програмних положень НТСУ, тактика та стратегія партії. Зокрема, цілком логічною і природною є задекларована у програмі стратегічна мета НТСУ: прихід до влади на усіх рівнях задля ефективної роботи із розбудови економічно потужної, демократичної, територіально неподільної України із сильною дієздатною системою управління. Саме за умови здобуття влади ми зможемо у повному обсязі реалізувати свої можливості і досягти тієї мети, заради якої, власне, і створюється НТСУ: прискорити побудову громадянського суспільства, захистити людину праці, забезпечити її особисті права і свободи.

Оргкомітет не випадково акцентує увагу на цьому принциповому орієнтирі, адже лише амбітна мета варта того, щоб для її досягнення мобілізовувати усі можливі ресурси: організаційні, ідеологічні, інтелектуальні і, врешті, фінансово-матеріальні. В іншому випадку партія перетворюється на клуб за інтересами, що на практиці й довели десятки існуючих в Україні політичних утворень.

Шановні колеги!

Як ви вже, напевно, побачили, Оргкомітет розділив Програму на низку підрозділів. Це – загальні положення; соціальна база НТСУ; економіка розвитку; соціальний захист; захист прав людини; територіально-адміністративний устрій України; Збройні сили України; освіта й наука; культура; міжнаціональні відносини; зовнішня політика; екологія; консолідація лівих сил. У свою чергу, кожен підрозділ розгорнуто конкретними положеннями, які, водночас, позбавлені зайвої несуттєвої деталізації. Йдеться лише про найголовніше.

Не зупинятимуся на кожному з пунктів. Скажу лише, що такий розподіл, на нашу думку, найбільш повно відображає як найактуальніші проблеми суспільства, так і ті найважливіші напрямки, за якими належить працювати партії, кожному партійцеві.

Безперечно й те, що партія, як будь-який живий чутливий організм, має негайно реагувати на найменші зміни у суспільстві, відгукуватися на найголовніші події на політичному полі, у разі потреби – рішуче виявляти опозиційність до існуючої влади, враховувати інтереси громадян, які складають її соціальну базу, орієнтуватися на думку виборців. Саме тому Програму НТСУ не можна сприймати як догму, застиглий набір теоретичних тез, схвалених раз і назавжди.

Залишаючи незмінними положення про захист інтересів і прав людей найманої праці та про прихильність до соціал-демократичної ідеології, НТСУ, безперечно, у подальшому доповнюватиме, корегуватиме й переглядатиме окремі програмні установки залежно від соціально-економічної та політичної ситуації в Україні. Не виключено, що це відбуватиметься й шляхом відкритої загальнопартійної дискусії, що є однією із визнаних демократичних норм.

Вже зараз, ще до того, як з’їзд ухвалить рішення щодо Програми, Оргкомітет закликає працювати над нею не лише напередодні проведення чергового найвищого форуму партії, не лише під час конференцій чи нарад, а щоденно. І, що дуже важливо, – колективно. Лише тоді гасла перетворяться на реальність і лише тоді наші спільні політичні завдання будуть наповнені глибоким змістом і стануть зрозумілі людям, коли кожен із нас почує цих людей і трансформує їхню думку в програмне положення НТСУ.

Що стосується поточного моменту, то Оргкомітет вважає запропоновану Програму актуальною і різнобічною. На нашу думку, вона повною мірою відповідає фундаментальним статутним положенням НТСУ і може слугувати конкретним орієнтиром у повсякденній організаційний та ідеологічній діяльності всієї організації, кожного окремого партійця.

Оргкомітет запрошує з’їзд до обговорення запропонованого проекту, внесення змін та доповнень, а в підсумку – до прийняття Програми. Нехай вона веде нас прямим шляхом до найвищих політичних вершин.

Дякую за увагу.

  =======================

 

ІЗ ВИСТУПІВ ДЕЛЕГАТІВ З’ЇЗДУ

***В.О. Коломієць зазначив, що зі схваленням сприймає ідею створення політичної партії „Народно-трудовий союз України” і погодився із доповідачем в тому, що зараз є сприятливі умови для появи нової політичної сили, яка ставить за мету захист інтересів представників найманої праці.

Виступаючий зупинився на тих положеннях Програми, які стосуються Збройних Сил України, адже ця сфера близька йому за професією. На його думку, цілком виправданим є програмна установка про те, що партія виступає за пріоритетний розвиток національного оборонно-промислового комплексу із застосуванням останніх досягнень науки й новітніх технологій, а також про те, що Збройні Сили України мають забезпечуватися озброєннями, військовою технікою, амуніцією й продовольством вітчизняних виробників, що водночас стимулюватиме розвиток національної економіки.

„Переконаний, що не лише у середовищі військових, але й серед громадян взагалі, знайдуть відгук і схвалення положення Програми про соціальний захист людей у погонах. Я голосую за створення політичної партії „Народно-трудовий союз України” і пропоную установчому з’їзду схвалити й затвердити Статут і Програму партії й прийняти ці документи.”

***О.Г. Старинець (гість з’їзду) зазначив, що „в умовах, коли нинішня влада не виконала взятих на себе зобов’язань, особливо актуальним є питання про створення партії, яка реально захищатиме людей праці. Сьогодні є десятки партій, які лише декларують це завдання, а насправді стоять на інших позиціях. Я вірю, що Народно-трудовий союз України стане справжнім виразником інтересів трудящих. За умови цілеспрямованої системної роботи НТСУ матиме всі шанси потужно заявити про себе під час виборів в органи влади усіх рівнів.

Звертає на себе увагу серйозна робота, проведена Оргкомітетом із розробки Статуту й Програми, які заслуговують на схвалення. Особливо глибоко розроблена економічна частина Програми. Мені імпонує також прагнення НТСУ співробітничати з представниками усіх лівих сил України.

Що стосується побажань, то я б порекомендував розширити й конкретизувати положення про соціальний захист та роботу зі створення молодіжних організацій партії”.

***С.О. Герасименко: „Я, як і всі учасники нашого з’їзду, підтримую ідею створення політичної партії „Народно-трудовий союз України” і вірю в її перспективи.

Я закликаю вас прийняти Статут і Програму і проголосувати за створення Народно-трудового союзу України. Бажаю усім успіхів у подальшій роботі”.

***О.В. Батарчуков: „Промислом Божим нам вготовано жити в часи переоцінки цінностей, болючих перемін у громадському житті, пошуку духовних орієнтирів та відродження національної самосвідомості.

Як це не сумно, але ми забули, що наш народ за своєю духовною суттю – глибоко православний. Сьогодні, звернувшись до кращих традицій наших предків, церква, держава, система освіти повинні допомогти своєму народу повернутися в Православ'я.

Ратуючи за створення сильної незалежної держави, ми не можемо забувати про відродження і зміцнення Православ'я. Інше – просто протиприродно. От чому з таким задоволенням я сприйняв програмне положення, запропоноване цим високим зборам: „У духовній сфері Народно-трудовий союз України, дотримуючись принципу свободи совісті і з повагою ставлячись до усіх канонічних церков будь-які релігії, не втручаючись в їхні внутрішні справи, визнає Православну церкву титульною церквою в Україні”.

Як не порадіти і таким словам: „Народно-трудовий союз України забезпечить створення в Україні не тільки соціалізованої економіки, але й соціалізованого суспільства з домінуванням соціал-реформістської ідеології і християнської моралі".

Саме повернення до духовних коренів допоможе нам знайти непорушний ґрунт під ногами, відновити твердий внутрішній стрижень нашого народу, стати на свою власну дорогу на шляхах історії.

Я закликаю затвердити документи, винесені на сьогоднішнє обговорення, прийняти Статут і Програму, тому що їхній дух відповідає принципам життя православної громадськості”.

Ю.М. Полулященко: „Не сумніваюся, що створювана сьогодні політична партія „Народно-трудовий союз України” невдовзі матиме тисячі прихильників. Для цього є реальні передумови, серед яких – повна дискредитація нинішнього політичного бомонду. Час вимагає появи нових політичних лідерів, народження партії, що відображає інтереси більшої частини населення України, прагне об’єднання лівих, соціал-демократичних, усіх прогресивних сил.

Ситуація в країні переконує нас, що потрібна партія, яка б не лише прийшла до влади, а й усвідомлювала всю відповідальність за цю владу, здійснила план соціалізації усіх сфер життя.

Ви добре знаєте про катастрофу, яка сталася в Алчевську Луганської області. На мою думку, це не лише технічна, техногенна, а й політична катастрофа. Голосуючи за нову партію, ми повинні відразу дбати про створення умов, які б дозволили уникнути політичних катастроф у майбутньому.

Оргкомітет запропонував з’їздові добре вибудований Статут, а також Програму, яка є конкретним планом дій. Я, як і вся луганська делегація, прошу прийняти ці документи і створити нову лівоцентристську політичну партію – Народно-трудовий союз України”.

***Д.Г. Редько зазначив, що сьогоднішній захід – це, без сумніву, важливий етап в історії розвитку та формування „лівого центру” в Україні. „Створюючи НТСУ, ми певним чином повертаємось до витоків соціал-демократичної частини політичного спектру нашої країни. Але це не є відступом у минуле. Навпаки, структуризація лівої частини українського політикуму проходить в нових умовах, які склалися після подій минулих президентських виборів. Саме ці події стали однією з основних причин того, що українські соціал-реформісти поставили питання про необхідність створення нової політичної партії”.

Виступаючий зазначив, що одним з основних завдань партії є створення механізмів реалізації такої програми розвитку суспільства і держави, яка б призводила до зміцнення державних інститутів.

„Розуміючи, що нам належить провести величезну організаційну роботу зі створення та структурування партії, ми не можемо забувати про теоретичну роботу. Взагалі ж, я схвалюю запропоновані з’їзду документи та пропоную прийняти рішення про створення політичної партії „Народно-трудовий союз України”.

***В.С. Яковлєв зазначив, що при створенні партії „ми повинні особливу увагу приділяти патріотичному вектору в нашій роботі, розвивати соціально-патріотичну доктрину. Необхідно об’єднати всіх тих, хто по своїй природі не може і не хоче бути рабом. Наша партія повинна бути партію вільних людей.

Із демократичними принципами, які закладені в Програмі та Статуті партії повністю згоден. Пропоную учасникам з”їзду їх затвердити і хочу побажати нашій партії великих успіхів”.

***

Учасники першого (установчого) з’їзду політичної партії

„Народно-трудовий союз України”

м. Київ, 04.03.2006р.

1. Батарчуков Олександр Васильович, Чернівецька обл.

2. Білобородова Вікторія Дмитрівна, Вінницька обл.

3. Бикоріз Анатолій Олександрович, Житомирська обл.

4. Богдан Михайло Григорович, Запорізька обл.

5. Брустінов Вадим Володимирович, м. Київ

6. Бурба Володимир Володимирович, Полтавська обл.

7. Вайдич Федір Іванович, Тернопільська обл.

8. Вінтоняк Ірина Миколаївна, АР Крим

9. Власюк Вадим Ростиславович, Рівненська обл.

10. Герасименко Світлана Олексіївна, Сумська обл.

11. Гнаповський Микола Адамович, Луганська обл.

12. Говоровський Сергій Федорович, Дніпропетровська обл.

13. Граніна Лариса Петрівна, м. Київ

14. Гулько Олександр Якович, Хмельницька обл.

15. Демченко Вероніка Сергіївна, Чернігівська обл.

16. Демченко Григорій Хомич, Сумська обл.

17. Дикий Андрій Михайлович, Вінницька обл.

18. Дикий Михайло Андрійович, м. Київ

19. Жижкун Ірина Михайлівна, м. Київ

20. Заєць Олексій Вікторович, Сумська обл.

21. Зінько Павло Петрович, Хмельницька обл.

22. Іванов Владислав Ігорович, Луганська обл.

23. Іващенко Євген Андрійович , Луганськаобл.

24. Карасюк Микола Георгійович, Донецька обл.

25. Кічеджан Гаспар Саркісович, Луганська обл.

26. Клейменов Василь Іванович, м. Київ

27. Клименко Микола Григорович, Черкаська обл.

28. Коломієць Володимир Олександрович, м. Київ

29. Конах Юрій Іванович, Дніпропетровська обл.

30. Красношлик Пилип Володимирович, Луганська обл.

31. Кузнєцов Євген Миколайович, Луганська обл.

32. Кулаков Валерій Володимирович, Дніпропетровська обл.

33. Курбангалієв Ігор Фаритович, м. Київ

34. Лазніков Вадим Миколайович, Луганська обл.

35. Лігун Анатолій Михайлович, Чернігівська обл.

36. Лобода Людмила Іванівна, м. Київ

37. Малоног Наталія Миколаївна, м. Київ

38. Мартієнко Руслан Юрійович, Чернівецька обл.

39. Матога Лідія Олексіївна, Київська обл.

40. Мірошниченко Тетяна Вікторівна, Луганська обл.

41. Нечай Олександр Миколайович, м. Київ

42. Песоцький Артем Миколайович, Харківська обл.

43. Песоцький Микола Федорович, Луганська обл.

44. Подолянко Леонід Андрійович, Івано-Франківська обл.

45. Полулященко Юрій Миколайович, Луганська обл.

46. Редько Дмитро Геннадійович, Львівська обл.<;P>

47. Рибін Павло Олексійович, Донецька обл.

48. Свердлікова Світлана Миколаївна, м. Київ

49. Сорочан Сергій Вікторович, Закарпатська обл.

50. Старинець Наталія Георгіївна, Вінницька обл.

51. Старинець Сергій Леонідович, Вінницька обл.

52. Тєплінський Геннадій Вікторович, Черкаська обл.

53. Усенко Володимир Дмитрович, Полтавська обл.

54. Штанько Сергій Євгенович, Київська обл.

55. Яковлєв Володимир Степанович, м. Київ

56. Яковлєв Володимир Володимирович, Одеська обл.

***

ПЕРШИМ (УСТАНОВЧИМ) З’ЇЗДОМ НАРОДНО-ТРУДОВОГО СОЮЗУ УКРАЇНИ ОБРАНО:

Голова партії

Песоцький Микола Федорович

Секретарі Центрального комітету НТСУ

Брустінов Вадим Володимирович

Сорочан Сергій Вікторович

Штанько Сергій Євгенович

Центральний комітет НТСУ

Батарчуков Олександр Васильович

Брустінов Вадим Володимирович

Власюк Вадим Ростиславович

Герасименко Світлана Олексіївна

Говоровський Сергій Федорович

Демченко Вероніка Сергіївна

Іванов Владислав Ігорович

Іваненко Євген Андрійович

Клименко Микола Григорович

Коломієць Володимир Олександрович

Кузнєцов Євген Миколайович

Мартієнко Руслан Юрійович

Песоцький Артем Миколайович

Песоцький Микола Федорович

Подолянко Леонід Андрійович

Полулященко Юрій Михайлович

Редько Дмитро Геннадійович

Рибін Павло Олексійович

Свердлікова Світлана Миколаївна

Сорочан Сергій Вікторович

Старинець Сергій Леонідович

Штанько Сергій Євгенович

Яковлєв Володимир Степанович

Політбюро Центрального комітету НТСУ

Батарчуков Олександр Васильович

Брустінов Вадим Володимирович

Іванов Владислав Ігорович

Іващенко Євген Андрійович

Песоцький Микола Федорович

Свердлікова Світлана Миколаївна

Сорочан Сергій Вікторович

Штанько Сергій Євгенович

Яковлєв Володимир Степанович

Голова Комісії партійного контролю

Клейменов Василь Іванович

Комісія партійного контролю

Бикоріз Анатолій Олександрович

Гнаповський Микола Адамович

Лобода Людмила Іванівна

Клейменов Василь Іванович

Малоног Наталя Миколаївна

======================================================== 

 

Доклад Н.Ф. Песоцкого «Об организационной работе

по созданию политической партии «Народно-трудовой союз                   Украины»и ее идеологических основах»  

 

Почтенное общество!

Уважаемые коллеги!

 

Ныне ­– выдающийся для каждого из нас день. Мы собрались вместе, чтобы заявить о создании новой политической силы: партии «Народно-трудовой союз Украины». Впереди большая кропотливая деятельность по развитию структур организации, по утверждению в обществе наших программных основ и привлечению в ряды партии людей, готовых к настойчивой, целенаправленной работе.

Но сначала разрешите сказать несколько слов о деятельности Оргкомитета, непосредственно предшествовавшей учредительному съезду.

В октябре минувшего года сформирован Оргкомитет по созданию политической партии «Народно-трудовой союз Украины», а уже в следующем месяце во всех регионах Украины начали функционировать инициативные группы по сбору подписей в ее поддержку. С ноября 2005 по февраль 2006 года Оргкомитет формировал идеологические принципы партии, работал над оформлением документов, необходимых для проведения учредительного съезда и регистрации в Министерстве юстиции Украины, прежде всего  – Устава и Программы.

Делегатам съезда предлагается также документ концептуального характера, который мы  назвали «Принципы нашей совести». Он не имеет официального статуса Программы или же Устава, но, на наш взгляд, отображает основные положения, которых должны придерживаться члены НТСУ в своей жизни и повседневной деятельности не по формальной обязанности, а по внутреннему зову.

В целом, по мнению Оргкомитета, есть все основания утверждать, что сегодня мы предлагаем съезду хорошо выстроенную демократическую систему партийного управления.

За четыре месяца собраны предложения относительно состава Центрального комитета, Политбюро, Комиссии партийного контроля и Секретариата ЦК НТСУ. Параллельно формировался актив в областях, а после официальной легализации партии ее численность в сравнительно короткий срок может составить, ориентировочно, около 15 тысяч человек.

Оргкомитет считает, что принципиальное значение имеет и мотивация создания Народно-трудового союза Украины. На наш взгляд, вполне закономерно, что в условиях общего экономического спада, прогрессирующей коррупции, низкого уровня социальной защиты населения, роста цен на товары и услуги, общего разочарования в новой власти, падения рейтингов основных политических игроков возникли реальные предпосылки для создания новой политической партии, в качестве которой и выступит Народно-трудовой союз Украины.

  Разрабатывая перспективные идеологические основы НТСУ, Оргкомитет принимал во внимание также, что украинское общество крайне утомлено политическими экспериментами, экономической нестабильностью, некомпетентностью и непорядочностью власти. Людям нужна стабильность. Именно поэтому НТСУ, которая провозглашает себя левоцентристской партией, будет идти путем эволюционного развития общества, отвергая революционные разрушения. 

Разработав фундаментальные идеологические основы, мы также учитывали текущий политический момент. Очевидно, что сегодня – благоприятная ситуация для создания партии, ведь она появляется в период выборов в Верховную Раду Украины. Реально оценивая состояние дел, можно утверждать, что представители уже существующих политических сил не смогут в процессе предвыборного марафона избегнуть дискредитации. На этом непривлекательном фоне появление новой, незагрязненной партии, которая создавалась не «под выборы», не в угоду определенным лицам, а для продолжительной серьезной работы, будет восприниматься, бесспорно, положительно. Отстранение от нынешних грязных политических технологий, непричастность к массовому выбросу компромата будет наилучшей характеристикой НТСУ в начале нашего пути.

Инициаторы создания партии учитывали также, что в обществе накопилась «гражданская усталость», связанная с наличием и более или менее активной деятельностью в Украине огромного количества политических партий. В связи с этим может быть популярным тезис о реальной ведущей роли одной партии, пусть и при наличии многих других. Мы должны готовиться к миссии политической силы, которая придет к власти демократическим путем и возьмет на себя ответственность за эту власть.

Понятно, что и после нынешних парламентских выборов будет продолжаться борьба победителей за распределение мест во власти. Для общества этот процесс, очевидно, не будет иметь продуктивных последствий, разочарование избирателей усилится. Итак, уже в этом году оформится потребность в свежей политической силе. И если в других условиях молодость партии могла бы быть недостатком, то при нынешней политической ситуации она становится одним из ее существенных преимуществ.

Что касается ближайших задач, то нам, прежде всего, надлежит определить и сформировать те идеологические ориентиры, которые будут указывать нам в дальнейшему путь к успеху.

Чтобы наша деятельность была эффективной и приносила желаемый результат, она должна базироваться на глубоком изучении ключевых процессов в современном украинском обществе. Его главная особенность, как и любого общества переходного периода, состоит в существовании ряда принципиальных противоречий.

В борьбе за политическое лидерство мы должны учитывать, прежде всего, основное противоречие – между властью и буржуазией. Оно и обуславливает всю остроту политических противоборств, так как является их движущей силой.

Буржуазия активно, даже отчаянно  борется за установление власти, которая бы ее обслуживала и отстаивала ее жизненно важные интересы. И эта недавно родившаяся буржуазия уже оформила и изложила свои интересы при посредничестве «Нашей Украины» во время минувших президентских выборов.

  Можем ли мы сказать, что результатом этих выборов, то есть, результатом победы «Нашей Украины», стали кардинальные, качественные изменения в государственном строительстве и общественно-политической жизни страны? Отвечая на этот вопрос, мы лишь констатируем: место олигархов из «Кучминого гнезда» заняли олигархи Ющенко. «Помаранчевая революция» не только не решила этого коренного противоречия между властью и буржуазией, но и обострила его. Это, в частности, поясняется и тем, что буржуазия не получила статуса консолидированной силы. Сегодня она разделена на лагеря Ющенко, Януковича, Тимошенко, Мороза. В таких условиях любая из этих сил стремится (и будет стараться в дальнейшем) отстоять свои собственные интересы, в первую очередь – промышленно-финансовые.

В этой ситуации нам надлежит безошибочно найти собственное место на украинском политическом поле, правильно определить ту стартовую позицию, которая вскоре позволит партии прийти к победному результату.

Надо не просто четко заявить о своих позициях. Сразу необходимо заботиться о перспективах: каждый день наполнять реальным содержанием существующие идеологические установки, а в случае необходимости и пересматривать, обновлять их. И не забывать о самой главной задаче – приближать повседневную работу к людям, ради которых и должна существовать партия.

Нужны смелые, принципиальные решения, без которых нельзя  представить наше политическое будущее. И среди этих решений, по моему глубокому убеждению, должны быть постановления о названии партии и ее символике.

Создание такого «паспорта» – это не формальность и не дань политической конъюнктуре. Это один из обязательных элементов партийного строительства, которое должно завершиться появлением в Украине новой мощной силы – партии «Народно-трудовой союз Украины».

Почему именно такое название предлагает Оргкомитет съезда и считает его вполне оправданным и мотивированным?

Для того чтобы это объяснить, надо обратиться к более детальному анализу идеологических основ, на которые мы должны опираться. Разрешите сначала дать развернутые и, на мой взгляд, необходимые в этом случае пояснения.

Прежде всего, каждому члену партии необходимо осознать: нельзя  быть «общей партией», представляя интересы всех социальных слоев и групп населения. Мы не можем строить  иллюзии создания «всенародной» партии, так как эта идея утопична. Любая партия – классовая, выражает интересы определенных слоев или групп населения.

Исходя из классического представления деления общества на классы и социальные группы, партии выражают, по большому счету, интересы или работодателей, или людей наемного труда. Эта установка доминирует во всех партиях мира.

Итак, мы должны представлять настоящие интересы людей наемного труда. Именно из этого и надо исходить, определяя нашу политику, разрабатывая формы и методы идеологической работы. Она, вне любого сомнения, должна отличаться гибкостью и разнообразием. Но неизменным должно оставаться отстаивание интересов людей труда – рабочих, крестьян, врачей, учителей, научной интеллигенции, то есть, всех тех, кто в Украине фактически и составляет вместе народно-трудовой союз. Если не представлять их интересы, теряется значение социал-реформистской идеологии как таковой, исчезает роль партии в социализации общества. А другие роли уже разобрали...

Нужно учитывать тот факт, что в нынешних условиях размываются границы социальных групп, осуществляется активная миграция из одной в другую. Квалифицированные рабочие становятся предпринимателями, представители малого бизнеса пополняют бизнес средний и большой. Вместе с тем, и те и другие входят во власть, становясь членами правительства или депутатами. Фермеры выбиваются из среды неимущих крестьян и постепенно создают базу для формирования среднего класса на селе. Интеллигенция, которая наиболее чувствительно реагирует на изменения в обществе, при любых условиях остается его интеллектуальным центром. Но сущность интересов людей наемного труда не меняется. Выразителями их позиций могут быть и те, кто уже не входит в социальные группы наемных работников.

Делая ставку на представителей наемного труда, которые завтра сформируют средний класс, и на людей, которые его уже сегодня представляют, мы обеспечим свое политическое будущее.

Определив социальную базу, партия обязана донести до гражданам Украины важнейший тезис: она последовательно исповедует принципы эволюционного развития и решительное выступает против любых революционных потрясений.

Мы за то, чтобы общество совместно с государственной властью постоянно наращивало социальные блага для людей труда.

Идеология социализации экономики и общества имеет в Украине очень хорошие перспективы при условии, если мы усвоим эту идеологию и на самом деле будем представлять интересы людей труда. Это теоретическое положение подтверждается объективными процессами, которые происходят сегодня и реально отображаются в следующем.

Наше общество, к сожалению, до сих пор остается бедным. А это означает, что в современной Украине нет той почвы, на которой может успешно развиваться либеральная идеология.

Только самые первые ростки дает христианско-демократическая идеология, которая никогда не была в Украине сильной.

Национал-демократическая идея, которая пережила свой ренессанс в начале 90-х годов, на волне получения Украиной государственной независимости, явно идет на спад. Этого не отрицают и сами национал-демократы, призывая вдохнуть в свою идеологию новую жизнь. Вторым ренессансом национал-демократов стало образование «Нашей Украины» под знаком объединенных сил национальной буржуазии. Однако неумелое управление государственными институтами и экономикой страны привело к банкротству представителей национал-демократов из среды «нашеукраинцев», а в итоге – нанесло сокрушительный удар и по самой национал-демократической идеологии.

Лишена реальных перспектив и ортодоксальная марксистско-ленинская идеология, которая была в свое время неотъемлемой частью советской государственной машины, инструментом подавления любых проявлений политической свободы.

Все это дает основания утверждать, что мы имели и пока еще имеем уникальную возможность для убедительной победы в украинском обществе именно идей социальной направленности. Благоприятность ситуации в том, что эти идеи готовы воспринимать люди наемного труда, в которых мы видим свою главную социальную базу. Очень важно, что это одновременно и главная высокопроизводительная сила Украины.

Мы имеем хорошие перспективы еще и потому, что в свое время социальные идеи на украинской почве уже давали богатые плоды, наиболее полно отображая менталитет наших соотечественников. Это поясняется тем, что общественному мнению всегда была близка такая модель развития, где политические и экономические свободы объединялись с защитой интересов малообеспеченных слоев населения.

Мы можем демократическим, эволюционным  путем превратить социальные ценности людей труда в господствующую общественную идеологию.

Ощущая себя частью левоцентристского движения, мы должны идти дальше и взять на себя задачу объединение левых и левоцентристских сил под своим флагом. Это позволило бы наращивать возможности партии, усиливать в ней самой левоцентристские тенденции.

Оставаясь реалистами, мы не можем претендовать на то, что к нам придут все левые. Да к этому и не надо стремиться. Тем не менее, одной из наших целей должна стать консолидация той части политических сил, которые представлены разными организациями, но, в сущности, исповедуют социальную идеологию, отображают интересы людей наемного труда.

Мы должны приобщиться к серьезной работе по налаживанию контактов с коммунистами, социалистами, а также эсдеками разных социал-демократических партий. Необходимо реально осваивать левое движение вокруг нас, вести работу среди рядовых членов левых партий по привлечению в наши ряды.

Бесспорно, что основой любых общественно-политических трансформаций была и остается экономика.

Наша идеология в экономической сфере базируется на традициях европейской политической культуры. Это – социализация экономики. В такое широкое понятие вкладывается многое.

Прежде всего, мы должны оказывать содействие развитию тех институтов, которые обеспечивают рыночные преобразования и формируют на основе частной экономики стойкие социальные гарантии.

Это усовершенствование соответствующей законодательной базы, создание независимой судебной власти, вывод экономики из тени, повышение эффективности управления государственной собственностью, обновление налоговой политики.

В ближайшее время очень важно реально ликвидировать административный произвол в экономике.

Партия должна выступать за ускорение приватизационных процессов, усматривая в этом одно из основных условий подъема национальной экономики. Очевидно, что сегодня большинство государственных предприятий исчерпало свои возможности развития. Подтверждением тому служит их так называемая тенизация и хроническая убыточность. Как следствие – недоверие инвесторов, отсутствие серьезных капиталовложений, а в перспективе – и перспектив роста.

Принципиально, что при этом не должна осуществляться приватизация предприятий, которые работают успешно.

В сфере нашего внимания должно оставаться реформирование системы корпоративного управления. Это тем более важно, что на корпоративный сектор экономики приходится почти 75 процентов ВВП. Практика свидетельствует, что именно эта сфера особенно остро требует социализации. Деятельность акционерных обществ непрозрачна. Практически не защищены права мелких акционеров, которых не только не допускают к реальному управлению предприятиями, но и откровенно одурачивают, игнорируя их интересы. При этом речь идет о трети населения Украины – 17 миллионах граждан, которые владеют акциями. Это и есть те люди, защищая которых мы укрепим авторитет партии.

Огромное поле деятельности в сфере развития малого предпринимательства. Мировая практика свидетельствует, что именно из малого бизнеса возникает средний класс, который составляет основу богатого, процветающего общества. И если мы одной из целей ставим содействие формированию среднего класса, то не можем мириться с нынешним низким уровнем развития малого бизнеса.

Предприниматель нуждается в защите от произвола чиновников, которые не согласно закону, а на свое усмотрение решают его судьбу.

Мы должны требовать социальных гарантий, зафиксированных в контракте между наемным работником и предприятием. При этом социальные стандарты в таком контракте должны утверждаться решением правительства. Это – одна из основополагающих норм социализированной экономики.

Мы должны требовать от Верховной Рады принятия законов, которые бы четко регламентировали условия работы и ее оплаты, определяли порядок отчислений в пенсионный и социальные фонды.

Мы обязаны выдвигать требование почасовой фиксированной оплаты для всех представителей наемного труда. Эта новация позволит нам завоевать общественный авторитет.

Социализация экономики, за которую мы должны выступать – это и усовершенствование государственной системы социальной защиты, и бесплатное общедоступное образование и медицинское обслуживание, и достойное, справедливое пенсионное обеспечение.

Нам нужно принимать непосредственное участие в разработке и реализации общегосударственных социальных программ. Одной из них может стать программа внедрения страховой медицины. В жизненно важной сфере здравоохранения  очень много недостатков. Пусть их устранение будет и нашим конкретным делом. При этом мы не должны ограничиваться общими декларациями. Нам следует предложить реальную схему.

Обеспечивать финансирование страховой медицины должны государственный бюджет, муниципальная власть, предприятия и, в доступных пределах – трудоспособные граждане. Это даст возможность использовать страховые средства тогда, когда люди (в том числе и те, которые не имеют собственных доходов) будут обращаться за медицинской помощью. Бесспорно, значительно улучшится качество медицинских услуг.

Результатом создания социально ориентированной экономики станет рост благосостояния. Суть такой экономики – в объединении полноценного рынка с сильной социальной политикой и действенным государственным регулированием.

Социализированная экономика, которая является нашей целью, предоставит широкую свободу в экономической сфере каждому человеку. При этом крайне важно, что увеличенные доходы будут общеполезными, а люди, не способные обеспечить себя своими силами, станут социально защищенными.

Для достижения этих целей нам надлежит инициировать реформы и принимать самое активное участие в их реализации. Нас должен вдохновлять пример богатых европейских стран. Эти государства находятся в числе мировых лидеров, а народы имеют высокий уровень жизни.

Мы соглашаемся с тем, что за время существования независимой Украины в обществе произошли определенные положительные изменения. Люди становятся реальными собственниками земли, уменьшается налоговое давление. В Верховной Раде рассматривается много социально ориентированных законопроектов. Это свидетельствует об усилении роли социал-реформизма как одной из ведущих идеологических течений нашей страны.

Наша цель – оказывать содействие развитию положительных тенденций, а в итоге – построению общества, в котором будет меньше принуждения, а больше творчества, свободы, инициативы, уважения к правам и свободам личности. То есть, меньше государства и больше социализма.

Необходимо убедить людей, что наша партия обеспечит создание в Украине не только социализированной экономики, но и социализированного общества. Так же, как и в тех странах Запада, где традиционно доминирует социал-реформистская идеология. Нам обязательно надо приходить к таким же европейским стандартам в своей повседневной работе. Но при одном неизменном условии: не забывая о самоидентичности, сохраняя национальную культуру и почтительно относясь к культурам других народов.

Убежден, что деятельность партии невозможно также представить без целенаправленной, ежедневной работы по защите прав человека. В этой сфере нужны не декларации, а твердые гарантии. Партия должна использовать все доступные законные средства, чтобы приблизить то время, когда граждане Украины, независимо от их социального статуса, будут защищены от преследований по политическим мотивам, от произвола силовых органов, которые сегодня используют практику давления на неугодных, безосновательно возбуждая уголовные дела и удерживая невиновных людей в тюрьмах. Мы обязаны сделать все возможное, в том числе и в союзе с отечественными и зарубежными правозащитными организациями, чтобы прекратить массовые нарушения прав человека. И здесь в лице нашей партии граждане должны видеть своего надежного и последовательного защитника.

Уважаемые друзья! 

Определяя идеологические основы Народно-трудового союза Украины, мы должны осознать: если в ХХ столетии результат в политике достигался в жестокой классовой борьбе, то в столетии ХXI-м– и ситуация другая, и люди другие. Политическая сила достигнет необходимых результатов только служением своему народу. Выигрывать будут те партии, которые примут это положение за основу, сделают его моральной нормой, то есть – воспримут всей душой.

Говоря об основных направлениях идеологической работы, не могу не остановиться на одном из важнейших аспектов – национальном.

От того, какую этнополитику мы провозгласим  и станем реализовывать в своей деятельности, во многом будет  зависеть отношение к нашей партии в разных регионах Украины, а, следовательно, и наше будущее.

Мы должны учитывать, что Украина вследствие особенностей исторического развития фактически делится на ряд отдельных территорий. Этот фактор усложняет создание массовой общеукраинской партии, равномерно представленной во всех регионах страны.

Вполне закономерно, что в Западной и Центральной Украине большим спросом пользуется национал-демократия, на Юге и Востоке традиционно лидируют коммунисты, а сейчас – еще и Партия регионов. Есть и партии с явно выраженным узко территориальным влиянием.

Безусловно, сейчас тяжело представить, что Западная Украина вдруг станет благосклонно воспринимать коммунистические идеи, а Восточная – немедленно выстроится под флагами национал-демократов.

На что же в такой ситуации мы можем претендовать и рассчитывать?

На мой взгляд, мы можем предложить идеологию, наиболее приемлемую для Украины. Это идеология национального мира, глубокого уважения к традициям и культуре всех народов, подкрепленная гарантиями экономической свободы и социальной защитой неимущих слоев населения.

Мы должны внимательно выучить уже апробированный в Европе опыт, учесть практику западной демократии и искать у себя те объединяющие факторы, которые позволяют находить общий язык представителям разных этносов.

Известно, что в странах с крепкой национальной основой главная ставка делается на развитие национального самосознания. Там же, где национальный патриотизм не доминирует, утверждается чувство территориального патриотизма. В связи с этим предлагаю нашей партии формулу: на уровне государства – один язык, на уровне региона – два языка.

Примеры разумной национальной политики демонстрируют Австрия, Финляндия, Германия, Великобритания, Канада и другие страны. Считаю, что в Украине мы обеспечим себе твердый статус, если будем последовательно придерживаться принципа гармоничного сочетания национального и территориального патриотизма.

Названные проблемы заставляют говорить еще об одном важном аспекте нашей деятельности. Партия должна твердо определиться относительно административно-территориального устройства государства. Сегодня мы должны решительно заявить: Народно-трудовой союз Украины, выступая за усовершенствование схем отношений между регионами и центром, вместе с тем нерушимо стоит на принципиальной позиции – Украина должна оставаться унитарным государством, как это и определено Конституцией. Принципы федерализма, учитывая нашу историю и нынешние реалии, не для современной Украины. Федерализм – это подарок тем радикальным политическим силам за границей, которые до этого времени считают часть украинских земель своими территориями. Это также услуга тем, кто неправедными путями нажил большие капиталы и мечтает теперь беспрепятственно княжить в регионах.

Партия исповедует один принцип: нам необходима экономически мощная, территориально неделимая соборная Украина с демократическим общественным устройством, сильной, авторитетной центральной властью и широкими возможностями для эффективного регионального развития. Мы не имеем наименьшего права ставить под угрозу одно из основных наших достояний – территориальную целостность, укрепленную гражданским миром и общественным согласием.

Заявляя о своем курсе во внутренней политике, мы должны определиться и относительно тех принципов, которые партия будет поддерживать в политике внешний.

Мы должны стать приверженцами политики, дружеской к соседям Украины. При этом надо осознавать (и доносить это осознание к людям), что наши экономические возможности возрастут, если Украина получит членство в ЕЭП и продуктивно будет работать в составе СНГ.

Требовать от Верховной Рады и правительства установления союзных отношений между Украиной, Россией, Беларусью и Казахстаном – такой должна быть одна из наших основных задач. Вместе с тем, мы должны заявлять о неприятии идеи вступления в НАТО, о взвешенном и реалистичном подходе, когда речь идет о статусе регионального лидера Украины и о ее вступление в ЕС.

Уверен, что  партия должна также немедленно и четко объявить о своих позициях в сфере духовной. Каждая страна имеет традиционную, историческую религию. В Украине это – православие. Провозглашая и обеспечивая свободу совести, с уважением относясь ко всем каноническим церквям любой религии, мы должны, на мой взгляд, признать для Украины базовой Православную церковь, не вмешиваясь в ее внутренние дела.

Народ, который в свое время был принудительно обращен в атеизм, должен вспомнить слова Святого Писания: «По Вере вашей будет вам». По Вере в Бога, а, значит, в добро и справедливость, будет нашему народу.

Православная Церковь по праву выполняет авторитетную роль духовного пастыря, так как она исторически доказала свою миссию, объединяя украинский народ  и большую часть славянского мира.

Считаю, нам необходимо выработать политику взаимодействия и сотрудничества с канонической Украинской Православной церковью. Сближение с УПЦ значительно расширит наши возможности как творческой силы, которая ратует за духовное возрождение Украины, отстаивает идеалы гуманизма и справедливости. Вместе с тем, партия не должна игнорировать возможность сотрудничества с греко- и римо-католиками.

Уважаемые друзья!

Мы все привыкли к утверждению, что будущее политической организации обеспечивает молодая смена. Партийные ряды не пополнятся сами собою, как бы привлекательно не выглядела наша политическая платформа. Партия должна обогатиться новыми ресурсами, прежде всего, за счет своих молодежных организаций. Поэтому следует создать молодежную организацию, которая бы сотрудничала с партией, была проводником идей партии среди молодежи.

Не будем забывать, что в Украине поднимаются на ноги молодые люди, не отягощенные идеологическими предрассудками советского периода. Они хотят учиться, получить престижную специальность, хорошо зарабатывать, в полной мере пользоваться своими гражданскими правами, знакомиться с миром, свободно пересекая границы. И в наших силах убедить их в том, что они смогут быстрее достичь поставленных перед собою целей, работая в одной команде с нами.

Наша задача, бесспорно, состоит не только в обещании всяческих благ. Прежде всего, мы должны научить молодежь быть конкурентоспособной на рынке труда. Уверен, что именно это расположит к нам многих новых молодых приверженцев.

Уважаемое общество!

Сказанное выше ставит перед нами задачу шаг за шагом создавать систему в партийной работе.

Каждая парторганизация должна иметь свое конкретное дело. Это может быть развитие малого и среднего предпринимательства, шефство над детским футболом, самодеятельными творческими союзами, помощь ветеранским организациям и многое другое.

Нам следует активно вести работу по созданию парторганизаций, стараясь привлечь в свои ряды людей, авторитетных среди местного населения. Деятельность этих ячеек должна распространяться на территорию избирательного округа. Именно эти партячейки смогут публично и технологически влиять на избирательные кампании, обеспечивать контроль над выборами.

Крайне необходимо достичь профессионализма в партийной деятельности. Частично – это штатная работа кадров. Но это лишь один штрих. Профессионализм – не робота за зарплату. Это, прежде всего, такая система деятельности, когда каждый партиец, в первую очередь – активист, глубоко вникает в суть проблемы, смело вмешивается в развитие событий, привлекая к этого других. Профессионально организованная партячейка – та, которая конкретно ставит задачи, конкретными делами борется за их решение и достижение конкретных результатов.

Нынешняя ситуация в особенности остро актуализирует проблему кадров. Если мы стремимся к власти, то сегодняшняя сложность с подбором партийных кадров завтра может обернуться проблемой кадров государственных.

Нам надо серьезно подойти к укомплектованию кадрами районного и городского партийных звеньев. В связи с этим уже в ближайшее время следует заняться потбором руководителей партийных организаций и подготовкой действенного резерва на эту категорию партактива.

Чрезвычайно важно определить формы нашей деятельности во внепартийной среде. Я имею в виду институт сочувствующих. Мы должны выйти за рамки сугубо политических проблем и возглавить борьбу за повседневные интересы людей. Любой вопрос, который беспокоит граждан, должен стать партийным делом.

Именно с таких позиций необходимо действовать и сейчас, и тогда, когда члены партии станут нашими представителям в органах местного самоуправления. А я глубоко убежден, что именно так и будет.

Нужно с первого дня налаживать активное сотрудничество с педагогическими коллективами и лечебными учреждениями. Надо дойти в широкой массе к конкретному учителю, преподавателю вуза или колледжа, разобраться в их проблемах и предоставить посильную помощь. Необходимо вести активный диалог с врачами и всем медперсоналом о преимуществах страховой медицины, способах сохранения конституционных прав людей на бесплатное лечение. Пока что системно этого никто не делает, а значит, у нас есть широкие возможности для приложения своих усилий в названной сфере.

Учителей и врачей следует активно привлекать к политическому процессу, принимать участие в решении сложных вопросов и тем самым самим заручаться их поддержкой.

 

 

Новое состояние крестьянства, иной его статус относительно земли тоже ставят на повестку дня немало нерешенных проблем: формы хозяйствования, защита индивидуальных и корпоративных прав, цены и кредиты, кооперация и специализация и т.п.

Нам необходимо держать крепкую связь и с рабочим классом, который, большей частью, хочет иметь 8-часовой рабочий день, гарантии оплаты труда, в том числе и почасовой, надежную социальную защиту, в особенности на частных и акционерных предприятиях. Именно из этих соображений в состав партийных комитетов необходимо вводить представителей рабочего класса и фермерства.

Отдельно хочу сказать об отношениях с профсоюзами. Подчеркну, что это направление исключительно перспективно и сам по себе, и с учетом ситуации в профсоюзной среде.

Давно известно, что некоторые профсоюзные лидеры из-за их «прикормленности» фактически отказались защищать интересы людей труда. Это функция социальная, и в этом значении профсоюзы будут опорой нашей партии, поскольку стратегические цели, среда и предмет деятельности – люди наемного труда – у нас совпадают.

Исходя из этого, необходимо установить партнерские отношения с профсоюзами, переносить их на уровень городов, районов и предприятий, вступать в союзнические контакты ради отстаивания интересов трудящихся.

Говоря о работе во внепартийной сфере, следует сказать и о такой ее составной, как широкое использование малых форм объединений людей по интересам. Речь идет о создании вокруг парторганизаций разных формирований по культурным, спортивным, возрастным, профессиональным и другим принципам.

Следует последовательно создавать сеть таких организаций, привлекать в их состав беспартийных. Но ядро подобного рода объединений должно быть партийным. Эти структуры организационно независимы от партячеек, но, благодаря сотрудничеству, мы установим информационную и персональную связь с людьми, которые не являются членами партии.

В отдельности следует сказать об участии парторганизаций в формировании и деятельности органов самоорганизации населения. Для городских и районных в городе парторганизаций – это конкретная и благодатная работа. Речь идет фактически о воспитании самосознания граждан в принципиально других условиях.

Что для этого нужно? Подобрать небезразличных людей, научить, обеспечить их избрание, найти способы сотрудничества на низовом, а дальше – на самом высоком уровне – с ветеранскими обществами, организациями инвалидов, патронажной службой, эксплуатационными и другими предприятиями и работать.

Собственно, сама работа, причем результативная, и будет агитацией. Этот тоже элемент профессионализма. Мы должны доказать, что на смену, скажем, ЖЭКам или другим конторам, которые обюрократились, приходят новые структуры, способные весьма успешно решать поставленные задачи.

Все это может сформировать в сознания избирателей четкий и понятный образ партии. Вот почему чрезвычайно важно все усилия партийного актива сосредоточить на том, чтобы донести до избирателей главное: мы – партия, которая отстаивает интересы людей наемного труда.

Повседневной формой идеологической работы должна стать общенациональная партийная газета. Основать ее – наша обязанность. А начнем в ближайшее время с создания партийного интернет-издания.

Действительность требует и модернизации рекламной деятельности парторганизаций. Здесь следует использовать такие элементы, как размещение эмблемы партии на маршрутных такси и автобусах, установка внешней рекламы социальной направленности, участие членов партии в массовых мероприятиях с использованием партийной атрибутики.

Особое внимание хочу обратить на некоторые аспекты идеологической работы, связанные с формированием и использованием партийной символики и терминологии. При определенных условиях решающее значение в формировании политических симпатий или антипатий могут иметь символы. Они так же достойны самого пристального общественного внимания, как и основополагающие мировоззренческие принципы.

Партийная символика должна легко узнаваться и запоминаться гражданами. Довольно часто именно от положительного восприятия символов люди идут дальше – к благосклонному восприятию идей партии.

Это – одна из особенностей политического массового сознания. В Украине, как и в любой другой стране мира, остается сильной власть символов и понятий. В выборе политических вкусов огромное значение может иметь не глубинное внутреннее содержание провозглашаемых позиций и лозунгов, а их внешнее проявление, то есть, графические признаки, определенные атрибуты.

Скажем, определяя свои политические симпатии и антипатии накануне выборов, граждане большей частью обращают внимание не на довольно сложное содержание политических и экономических программ, а на вещи более конкретные и постижимые: символику, язык, четко сформулированную позицию политиков.

Никто не будет возражать, что большое значение в функционировании любой политической партии имеет ее символика – гимн, лозунг, флаг, эмблема, а также полное и сокращенное название организации.

И здесь я снова хочу возвратиться к проблеме названия партии. Говорю именно «к проблеме», так как, на мой взгляд, она реально существует.

Если коротко, название должно наиболее полно отображать идеологию политической партии, ее глубинную сущность.

Если мы говорим об общественном благе, о служении своему народу и о защите представителей наемного труда как о своем приоритете, то можно ли найти название более точное, чем политическая партия «Народно-трудовой союз Украины»? Оно полностью отвечало бы содержанию нашей работы, и было бы понятно каждому.

Такого же принципа мы должны придерживаться, если речь идет о символике. Нам на первом этапе работы партии, уже в ближайшее время, не откладывая, необходимо разработать флаг и эмблему НТСУ. К этой задаче надо подойти со всей ответственностью, чтобы не сделать ни единой ошибки. Ведь символика должна быть понятной, доступной, убедительной. Ее мы избираем навсегда.

Уважаемые коллеги!

Создавая политическую партию «Народно-трудовой союз Украины», мы утверждаем ее основные идеологические основы, принимаем Устав и Программу.

Уже с сегодняшнего дня каждый из нас начинает работать ради реализации программных задач партии. И обязательным инструментом в этом деле должно быть постоянное и эффективное участие Народно-трудового союза Украины в выборах в органы местного самоуправления, парламент, а также участие в президентских выборах. Такую цель мы должны ставить перед собою уже сегодня и настойчиво идти к ней, ведь наше присутствие во властных структурах всех уровней станет наилучшим средством воплощения в жизнь начертанных планов.

Не сомневаюсь, что вместе мы достигнем успеха. Нам нужно главное – чтобы в нашу правоту поверили соотечественники. Я знаю, что так и будет. Ведь мы призываем их не к разрушению, а к творческой созидательной работе, которая приносила бы моральное удовлетворение, достойное материальное вознаграждение и ощущение хозяина своей судьбы и своего сильного, свободного государства с гордым именем – Украина!

Благодарю за внимание.

====================================================== 

 

«Народно-трудовой союз Украины»

СВЕТЛАНЫ НИКОЛАЕВНЫ СВЕРДЛИКОВОЙ

«Об уставных принципах НТСУ»

  Уважаемые друзья!

На учредительном съезде нам надлежит, кроме других организационных дел, обсудить и принять главный партийный документ – Устав политической партии «Народно-трудовой союз Украины».

Готовясь к нашему первому форуму, Организационный комитет рассматривал несколько вариантов Устава НТСУ. Не всегда и не сразу достигалось согласие, поступали и прямо противоположные предложения, разворачивались дискуссии. В итоге появилась редакция Устава, предложенная съезду.

Разрабатывая Устав, Оргкомитет принимал во внимание, что, во-первых, этот документ должен содержать современные общепринятые демократические нормы. Во-вторых, вместе с тем, устанавливать такие правила внутрипартийной деятельности, которые бы предусматривали существование крепкой управленческой вертикали, жесткой исполнительной дисциплины на всех уровнях – от самой малой первичной организации до Политбюро.

Что касается демократических норм, то они состоят в следующем. Все члены партии имеют равные права и возможности. В разработке политики НТСУ принимают участие все парторганизации, каждый партиец. Устав также предоставляет широкие права местным организациям в решении вопросов внутренней жизни и деятельности, предусматривая, что это будет происходить в границах уставных и программных документов и решений руководящих органов партии. Утверждается норма о выборности, периодической изменяемости и отчетности партийных органов и их руководителей перед членами партии. НТСУ уважает мнение меньшинства в партии, действует открыто и коллегиально в принятии решений. В случае же, если такие решения уже приняты, за их выполнение каждый несет персональную ответственность независимо от должности в организации. Все партийные ячейки также могут обращаться к высшим партийным инстанциям, апеллируя любые решения. Вместе с тем, выполнение этих решений не прекращается до тех пор, пока апелляции рассматриваются.

Таким образом, предоставляя широкие возможности каждой организации, каждому партийцу, Устав утверждает крепкую дисциплину. Это и есть настоящая демократия, при которой никто не может действовать в ущерб партии.

Высшими руководящими органами НТСУ признаются общее собрание, конференция, съезд. Они определяют количественный состав, порядок избрания и избирают свои руководящие органы: бюро, комитет, Центральный комитет, Политическое бюро Центрального Комитета, Председателя партии и Комиссию партийного контроля.

Детально не останавливаясь на положениях о членстве в НТСУ и об организационном устройстве партии, укажу лишь, что комитеты организаций более высокого уровня имеют право отменить решения парторганизаций низшего уровня, если такие решения противоречат Уставу и программным документам, решениям руководящих органов. Если, в частности, руководство городской или районной парторганизаций допустит такие такие грубые нарушения, областная или приравненные к ней парторганизации, при наличии соответствующих выводов контрольно-ревизионной комиссии, могут своим решением принудительно распустить соответствующий комитет.

Кроме того, Центральный комитет партии, придерживаясь положений Устава, имеет право принудительно распустить любой руководящий орган партии низшего уровня. Разумеется, для этого должны быть серьезные основания, обусловленные Уставом, а также официально оформленные выводы.

Эти нормы предусмотрены отнюдь  не для удовлетворения амбиций представителей высшего эшелона НТСУ. Предлагая съезду такой порядок подчинения, Оргкомитет исходил из практики работы тех украинских партий, политическая жизнь которых оборвалось из-за внутренних распрей и противостояния местных организаций с руководящими органами. Народно-трудовой союз Украины создается как партия, которая должна иметь большое будущее. Именно поэтому жесткая исполнительная дисциплина, которая предусматривает безоговорочное выполнение принятых решений после их свободного обсуждения,– это одна из предложенных норм партийной жизни НТСУ.

Разрешите также сказать несколько слов о центральных органах НТСУ. Как уже отмечалось, руководящими органами партии являются съезд, конференция, Центральный комитет и Политбюро Центрального комитета НТСУ. Съезд избирает ЦК и Политбюро ЦК, Председателя партии, секретарей ЦК, Комиссию партийного контроля и ее Председателя. Он же заслушивает отчеты ЦК, Политбюро ЦК и КПК и принимает по этому поводу соответствующие решения.

Детально о функциях руководящих органов партии, в частности, об обязанностях и полномочиях Председателя партии, вы можете узнать непосредственно из текста предложенного проекта. Хочу лишь сказать, что, по мнению Оргкомитета, именно такая вертикаль позволит эффективно организовывать и направлять работу НТСУ, обеспечивая порядок и, вместе с тем, гарантируя широкое пространство для инициативы всех парторганизаций и членов партии.

Важной составной деятельности партии является сотрудничество НТСУ с органами власти, общественными организациями и объединениями. Именно поэтому Оргкомитет посвятил этому отдельный раздел Устава. Чем больше возможностей партия использует во взаимодействии с названными структурами, чем большее будет иметь надежных союзников, чем решительнее будет заявлять о своей позиции относительно курса существующего руководства страны, тем ближе она подойдет к реализации своих программных целей – получению власти ради эффективной защиты прав людей наемного труда.

Уважаемые друзья!

Устав НТСУ регламентирует не только повседневную работу парторганизаций, но и предусматривает проведение общепартийных обсуждений и дискуссий. Было бы хорошо, если бы каждый член партии воспринял это не как призыв к разговорам, а как стимул к активному политическому творчеству, которое начинается уже сейчас, в этом зале.

Сегодня от лица Оргкомитета приглашаю вас к обсуждению Устава и его утверждению и принятию.

Благодарю за внимание.

=======================================

 

 

Содоклад члена Оргкомитета по созданию политической партии

«Народно-трудовой союз Украины»

СЕРГЕЯ ЕВГЕНЬЕВИЧА ШТАНЬКО

«Об основных положениях Программы НТСУ»

Уважаемое общество!

Каждый участник нашего учредительного съезда имеет пакет основных документов, среди которых – проект Программы политической партии «Народно-трудовой союз Украины».

Думаю, нет необходимости прибегать к слишком детальному анализу ее положений, ведь о главных программных направлениях деятельности НТСУ подробно рассказал в своем содержательном докладе Председатель Оргкомитета по созданию партии Николай Федорович Песоцкий. Кроме того, любой из присутствующих имеет возможность ознакомиться с текстом предложенного проекта Программы и сделать свои собственные выводы.

Максимально сжато скажу о том, что каждый из пунктов Программы формировался не только с учетом текущего политического момента и нынешних социально-экономических показателей в государстве, но и, самое главное, с мыслью о наших ближайших и отдаленных перспективах.

Кроме того, Организационный комитет предложил именно такую концепцию Программы и именно такую ее структуру, предварительно тщательно изучив ряд уже существующих программ политических партий, которые действуют в Украине и с которыми нам придется в течение продолжительного времени сотрудничать, сосуществовать или же конкурировать.

На наш взгляд, главное отличие Программы НТСУ от остальных существующих – с одной стороны, в ее универсальности, а с другой – в максимальной конкретике. В этом вы можете убедиться, обратившись к проекту. Преимущества нашей Программы в том, что это на самом деле реальный план действий, а не развернутое теоретическое исследование по проблемам современного политического строительства, что присуще, в частности, многим аналогичным документам других партий.

Разрабатывая программу действий, Оргкомитет исходил, прежде всего, из двух принципиальных положений. Первое – кому должна служить НТСУ. И второе – на какие идеи при этом должна опираться.

Итак, главными концептуальными положениями партии является то, что она отображает и отстаивает интересы людей наемного труда, используя признанную во всем мире и, бесспорно, прогрессивную социал-демократическую идеологию. Именно этим мотивируется внутреннее наполнение программных положений НТСУ, тактика и стратегия партии. В частности, вполне логична и естественна задекларированная в Программе стратегическая цель НТСУ: приход к власти на всех уровнях ради эффективной работы по развитию экономически мощной, демократической, территориально неделимой Украины с сильной дееспособной системой управления. Именно при условии получения власти мы сможем в полном объеме реализовать свои возможности и достичь той цели, ради которой, собственно, и создается НТСУ: ускорить построение гражданского общества, защитить человека труда, обеспечить его личные права и свободы.

Оргкомитет не случайно акцентирует внимание на этом принципиальном ориентире, ведь лишь амбициозная цель достойна того, чтобы для ее достижения мобилизовать все возможные ресурсы: организационные, идеологические, интеллектуальные и, наконец, финансово-материальные. В ином случае партия превращается в клуб по интересам, что на практике и доказали десятки существующих в Украине политических образований.

Уважаемые коллеги!

Как вы уже, наверное, заметили, Оргкомитет разделил Программу на ряд подразделов. Это – общие положения; социальная база НТСУ; экономика развития; социальная защита; защита прав человека; территориально-административное устройство Украины; Вооруженные силы Украины; образование и наука; культура; межнациональные отношения; внешняя политика; экология; консолидация левых сил. В свою очередь, каждый подраздел развернут конкретными положениями, которые